Зірка Шосткинський казенний завод

«“ЗІ́РКА” Шосткинський казен­ний завод» — найдавніше під­приємство боє­припасної галузі промисловості оборон­но-промислового комплексу України. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Засн. 1771, поклавши початок утворен­ню м. Шостка Сум. обл. Свою історію веде ще від 1736, коли за роз­порядже­н­ням Сенату від 14 лютого на р. Шостка роз­почато будівництво порох. заводу (хоча ще за козац. часів тут будували млини, на яких мололи і змішували вугі­л­ля, селітру та сірку для виробництва пороху). У серпні 1739 завод уведено в екс­плуатацію (на поч. грудня вироблено 750 пудів пороху), однак пропрацював до 1742. 20 липня 1771 від­повід­но до Указу Катерини ІІ на його місці утвор. Шосткин. артилер. порох. завод, першим командиром якого став майор А. Рудометов (очолював до 1780). До 1775 на заводі збудовано греблю із 3-ма шлюзами, 5 млинів на воді та 4 — з викори­ста­н­ням к. с., селітрова варниця, будівлі для скла­да­н­ня та сортува­н­ня пороху, камʼяні льохи тощо. Тоді на під­приємстві працювали 155 осіб, тяглова сила — 40 коней і 24 воли. Щороку обсяги виробництва готової продукції зро­стали, зокрема 1781 виготовлено 3650 пудів пороху, а 1789 — 5423 пуди. Значну роль під­приємство ві­діграло під час війни 1812 з Наполеоном (виготовлено 24,5 тис. пудів чорного пороху), Крим. війни 1853–56 (за 3 р. обсяги виробництва продукції зросли у 6 разів), а також 1-ї та 2-ї світ. воєн. 1848 ви­окремлено капсул. виробництво в окремий завод (нині «Імпульс» Шосткинський казен­ний завод). 1853 виготовлено 23,5 тис. пудів, 1854 — 40,9 тис. пудів, а 1855 (під час оборони Севастополя) — 134,3 тис. пудів пороху, що становило 43 % продукції всіх порох. заводів у Рос. імперії; задіяно 55 ф-к у старому і новому порох. м-ках, виготовлено 50 млн од. капсулів. Від 1871 — Михайлів. Шосткин. артилер. порох. завод. До 1872 на ньому працювали лише військовослужбовці, від 1895 до­зволено працю жінок. За перших 100 р. існува­н­ня тут виготовлено понад 2 млн пудів димного пороху різних сортів і понад 200 млн шт. капсулів для забезпече­н­ня армії. 1887 при заводі від­крито н.-д. хім. лаб. і тех. бібліотеку, а також проведено рекон­струкцію під­приємства. На­прикінці 19 ст., після від­кри­т­тя піроксилінового, балістич. і кордитного порохів, роз­почато випуск освітлювал. ракет, піроксилінових шашок, капсулів-детонаторів та ін. боє­припасів. 1914–17 армії по­ставлено понад 10 тис. т без­димного пороху, під­приємство щороку виробляло понад 100 млн од. капсулів і бл. 50 тис. освітлювал. ракет. У 1930-х рр. завод повністю реконстру­йовано і технічно пере­оснащено; крім того, він став екс­перим. базою Ін­ституту, де від­працьовували пере­дові технології і ви­пробовували нові види продукції. Під час 2-ї світової війни устаткува­н­ня і працівників еваку­йовано на Далекий Схід; у вересні 1943, після звільне­н­ня Шостки, — повернено, а вже у березні 1944 від­новлено випуск осн. продукції. У 1960-х рр. уперше в СРСР на під­приємстві освоєно виробництво танк. боє­припасів роз­дільного зарядже­н­ня, а також впроваджено унікал. технологію спалимих гільз. 1966 завод п/с № 9 перейм. на Шосткин. завод «З.», від 1998 — Шосткин. казен. завод «З.», від 2006 — казен­не під­приємство із сучас. на­звою. У структурі заводу — 12 цехів, 7 дільниць, завод. лаб. (контрол.-вимірювальна, ви­пробувальна). Підпр-во спів­працює із профіл. НДІ, а також базовими ліцеєм, коледжем та Ін­ститутом з під­готовки кадрів. Серед осн. видів продукції (понад 80 найменувань) — димні порохи усіх марок, трубчасті та зернисті порохи на основі нітроцелюлози, заряди для класич. артилерії, пром. вибух. речовини, вогне­провід­ні шнури для вибухотех. робіт, а також піроксилінові, мислив. і спорт. порохи (зокрема, серії «Крук», димні «Білий ведмідь») та порохи для стрілец. зброї. Крім того, завод випускає продукцію заг.-тех. при­значе­н­ня: електроізоляц. матеріали на основі слюди, нітроцелюлозні лакофарб. вироби (нітролаки та емалі для внутр. і зовн. робіт на різноманіт. поверх­нях), товари побут. хімії (миючі засоби, роз­чин­ники, клеї, спец. фарби, автошампуні, універс. тех. миючий засіб для очище­н­ня зовн. поверхонь двигунів, пром. апаратів, траспорт. засобів тощо). За рад. часів вироб. потужності з виготовле­н­ня піроксилінових порохів різних марок складали 24 тис. т щороку (всю інфра­структуру заводу побудовано під цей обсяг). Нині «З.» — єдиний в Україні виробник піроксилінових порохів, боє­припасів для танків та артилерії. Для забезпече­н­ня потреб України та зовн. ринку завод проводить роботи зі створе­н­ня нових марок порохів, зокрема: для 125 мм по­стрілів; 30 мм по­стрілів для гармати 2А42; 9 мм по­стрілів для пістолета Макарова тощо. Основу спец. продукції під­приємства складає продукт по­двій. при­значе­н­ня — нітроцелюлоза, що зумовлює роз­виток виробництва цивіл. продукції (заг.-пром. при­значе­н­ня та товарів нар. спожива­н­ня) із її за­стосува­н­ням. Продукція заг.-пром. при­значе­н­ня (колоксиліни — вироб. потуж. 1200 т на рік; лаки, фарби, нітроцелюлоза — 10 000 т; пром. вибух. речовини — 540 т; порохи димні — 200 т; порох мисливський «Крук» — 150 т; електроізоляц. матеріали — 60 т) задовольняє потреби не­знач. частини споживачів на регіон. рівні. У періоди зменше­н­ня попиту держави на спец. продукцію завод забезпечує свою фінанс. стійкість за рахунок екс­порту (середньорічні обсяги складають на суму 5–15 млн дол. США; 90 % — у країни далекого зарубіж­жя, 9,1 % — СНД). Підпр-во забезпечує регіон. ринок лакофарб. покри­т­тями на основі нітроцелюлози та покри­т­тями спец. при­значе­н­ня. 1971 завод нагородж. орденом Жовтн. Революції. Соц. сфера: 2 робітн. та 2 сімей. гуртожитки, 9 дит. до­шкіл. закладів, база від­починку на р. Десна, профілакторій «Ізумруд», мед.-сан. частина, Палац культури, стадіон. На кошти заводу остан. часом збудовано і пере­дано місту військ. комісаріат та дит. школу мистецтв. Кількість працівників (2009) — 1300 осіб. Тривалий час під­приємство очолювали М. Готовкін (1947–65), О. Шошин (1979–96), від 2010 дир. — В. Овчаренко.

Завантажити статтю