Злоцький Феодосій Антонович

ЗЛО́ЦЬКИЙ Феодосій Антонович (крипт. — О. Ф. З.; 11. 10. 1846, с. Осій, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. — 30. 07. 1926, с. Драгове, нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) — письмен­ник, етно­граф і фольклорист, церковний діяч. Член Етногр. товариства Угорщини. Теол. освіту здобув в Ужгороді та Будапешті. Служив священиком у закарп. селах. Почав писати язичієм, але під впливом усної нар. творчості, зpазки якої активно збирав упродовж життя, пере­йшов на нар. мову. У доробку домінувала любовна, соц.-побут. і патріот. лірика; порушував також громад.-політ., істор. та морал.-реліг. теми. Окремі його поезії стилізовані під нар. пісні. Перші вірші опубл. у г. «Свѣтъ». Друкувався також у «Новому свѣте», «Листку», «Карпато-рус­ском вѣстнике», «Рус­ском вѣстнике», «Науке». Автор першої граматики карпаторусин. мови «A karpátalji orosznyelv oknyomozó grámmatikája» (1883, у рукописі); повістей «Драгоманський великдень» та «Петрові дзвони», пʼєс «Образи із среди русинов» і «Під обоч­чю», зб. віршів «Вибор із поезії» (Уж., 1923). Публікував у газетах легенди, нар. пісні, оповіда­н­ня та приказки. Зібрав і впорядкував зб. «Народні пісні з поля Під­карпатської Русі» та «Народні пословиці-поговорики» (не ви­дані). В Ужгороді виявлено рукопис. пере­клад З. закарп. пісень угор. мовою. Записував також нар. казки. У г. «Kelet» друкував угор. мовою стат­ті («Забобони, вірува­н­ня і деякі звичаї з середовища під­карпатського руського народу...», 1888, ч. 32–49; 1889, ч. 8–15; «Русаля», 1891, ч. 25), рецензії, фольклорні матеріали, власні твори та пере­клади. Активно дописував до газет стат­ті про забобони, звичаї й вірува­н­ня, нар. ігри; під­німав пита­н­ня культури, соц. та госп. про­блеми, брав участь у полеміці про літ. мову.

Завантажити статтю