Зондерштаб Р

ЗОНДЕРШТА́Б «Р» (Sonderstab «R» — особливий штаб «Росія») — спеціальний орган у структурі німецької воєн­ної роз­відки та контр­розвідки. Створ. у березні 1942 при штабі «Валлі», який організовував роз­відув., диверсійну та контр­розвідув. діяльність, для боротьби з партизан. рухом і веде­н­ня роз­відув. та контр­розвідув. роботи на окупов. тер. СРСР. Очолював його колиш. офіцер рос. армії Б. Смисловський (псевд.: Артур фон Реґенау, Артур Гольмстон), його заст. був колиш. рад. полковник М. Шаповалов (Раєвський). Оперативна діяльність проводилася через обл. та рай. резидентури. Окупов. тер. СРСР поділено спочатку на 5, а від липня 1943 — на 4 роз­відув.-резидент. області (3 з них охоплювали тер. сучас. України). До складу З. «Р» входило (окрім однієї тис. спів­роб.) 12 навч.-роз­відув. баталь­йонів («Особлива дивізія “Р”», яка нараховувала 10 тис. осіб). Штаб роз­відув.-резидент. області «А» був роз­таш. у Сімферополі. Під­порядк. йому рай. резидентури діяли в Севастополі та Феодосії. Нач. області «А» — Г. Бобриков. Штаб роз­відув.-резидент. області «Б» роз­міщувався у Києві, а згодом в Умані й керував агентур. діяльністю у центр. і пд. частинах України. Ра­йон­ні резидентури діяли у Києві, Дні­пропетровську, Черкасах, Полтаві, Він­ниці, Кірово­граді, Пирятині, Фастові, Іванкові, Миколаєві. Очолював область «Б» колиш. полковник Армії УНР М. Ребарук (Рибачук). У Чернігові дис­локувався штаб роз­відув.-резидент. області «Ц», який організовував діяльність агентури на Пн. України та Пд. Білорусі й мав резидентури в Чернігові, Ковелі, Овручі, Козельці, Новозибкові (РФ), Лоєві, Гомелі, Калинковичах, Бобруйську (усі — Білорусь) та ін. Резидентури З. «Р» створювали у місцевостях, де най­активніше діяли партизани. Вони маскувалися під цивіл. установи (шляхові, буд., заготівельні) й укомплектовувалися агентурою з числа військовополонених та осіб, вороже налаштованих до рад. влади. Працювали в тісному контакті зі службою без­пеки, таємною польовою поліцією та роз­відкою вермахту, куди пере­давали здобуті матеріали для оператив. використовува­н­ня. Обʼєктами уваги З. «Р» були також Армія Кра­йова, Українська пов­станська армія, Українська народно-революційна армія. При цьому наголошувалось на можливості їх викори­ста­н­ня проти рад. партизанів, зокрема проведе­н­ня роз­відки та диверсій. До складу цих армій засилалися під­готовлені в навч. баталь­йонах воєн­ні кадри, офіцери звʼязку та фахівці. Напрями діяльності: виявле­н­ня місць дис­локації партизан. загонів, встановле­н­ня їх чисельності, нац. складу, парт. прошарку, наявності працівників НКВС та держ. без­пеки, ви­вче­н­ня морал. стану особового складу, виявле­н­ня баз по­стача­н­ня партизанів, засобів їх звʼязку з центром, р-нів бо­йових дій, веде­н­ня агітац. роботи, схиля­н­ня партизанів до пере­ходу на бік німців, створе­н­ня псевдопартизан. загонів. Агентура штабу залучалася також для роз­відув. роботи в тилу рад. армії, на теренах, залишених верма­хтом. З. «Р» вдалося, зокрема, зі­брати інформацію про командирів та комісарів найбільших партизан. зʼ­єд­нань України — С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, О. Сабурова, М. Наумова та ін. На­прикінці 1943 З. «Р» був роз­формований.

Завантажити статтю