БІФО́НИ — грошові документи ОУН–УПА. Назва повʼязана із написами на грош. знаках — «На бо­йовий фонд ОУН–УПА», «На бо­йовий фонд УПА», «На бо­йовий фонд ОУН» та ін. (скорочено від бо­йовий фонд). Залежно від діалект. особливостей, у Галичині їх називали бефони, бифони, бофони, на Волині та Поліс­сі — Б. вперше пошт. марки із зображе­н­ням тризуба та написом «ОУН» (без за­значе­н­ня номіналу) 1939 випустила ОУН у м. Хуст (нині Закарп. обл.) з метою зі­брати добровіл. пожертви на продовже­н­ня зброй. боротьби. Після нападу Німеч­чини на СРСР, зважаючи на небажа­н­ня німців ви­знавати від­новле­н­ня незалеж. України, одним із гол. своїх зав­дань ОУН(б) ви­значила створе­н­ня укр. ЗС, що потребувало певних коштів. Оскільки керівництво ОУН(б) ви­ступало рішуче проти насильниц. вилуче­н­ня матеріал. цін­ностей у насел., а роз­раховувати навіть на мін. фінанс. допомогу ззовні не могло, було вирішено роз­почати вип. Б. з метою «якщо час добре роз­порядиться у при­йдешньому дні і по­стане в Україні своя незалежна, демократична соборна держава, обовʼязково поміняти їх на нову національну валюту». Уповноважені ОУН(б) видавали Б. насел. за внесені добровіл., стягнуті як контингент або реквізов. кошти у ви­гляді готівки, продуктів, одягу тощо. Вони одночасно виконували фінанс. і пропагандист.-просвітн. функції: на аверсі роз­міщували номінал та назву грош. одиниці (пере­важно у карбованцях), на реверсі — агітац. матеріали (як правило, повʼязані з сюжетом малюнка). Автор більшості Б. — Н. Хасевич. Найбільші серії — «галиц.» і «волин.». Їх виготовляли у під­піл. друкарнях ім. С. Петлюри (1944–45), «Воля народам» (1944–46), ім. Д. Карпенка-Яструба (1946), ім. К. Савура (1946–47), ім. І. Климіва-Легенди (1948), ім. Т. Шевченка (1949), ім. Арсенича-Михайла, ім. П. Голояда і Я. Пришляка (обидві — 1949–50) та Центр. проводу ОУН(б). Ві­домі також Б. Бережан. (1947; номіналом 50, 100, 500 злотих) і Новосіл. (1952; номіналом 50 і 100 злотих) надра­йон. проводів ОУН(б). Осіб, які зберігали Б., рад. влада карала тюрем. увʼязне­н­ням. Припинили обіг у 1-й пол. 1950-х рр.