ДИВІЗІО́Н (франц. division — поділ, від­діле­н­ня) — основний вогневий і тактичний під­роз­діл у ракетних, зенітних, зенітно-ракетних військах та артилерії сучасних армій. Пере­важно входить до складу військової частини, проте може бути окремим. У сучасних арміях роз­різняють: гарматні, гаубичні, мінометні, ре­активні, винищувально-протитанкові, самохідної артилерії, ракетні, зенітно-ракетні та інші дивізіони. У ракетних військах і артилерії дивізіон, як правило, складається з двох–чотирьох стартових (вогневих) батарей та під­роз­ділів управлі­н­ня. У ЗС України, РФ та інших пост­радянських країн структура дивізіону складається з трьох батарей, у кожній від 12-ти до 24-х артилерійських одиниць зброї (мінометів, бо­йових машин), взводу управлі­н­ня із засобами звʼязку та роз­відки. Зенітні ракетні дивізіони можуть входити до складу зенітної ракетної бригади чи полку або виконувати бо­йові зав­да­н­ня само­стійно (такі дивізіони, окрім стартових батарей, мають радіотехнічну батарею та під­роз­діли матеріально-технічного забезпече­н­ня і обслуговува­н­ня). Також існують технічні дивізіони, що здійснюють зберіга­н­ня, під­готовку та до­ставку ракет на позиції. В інших країнах традиції структурува­н­ня дивізіонів дещо від­різняються, зокрема, до артилерійського дивізіону мотопіхотної дивізії армії Німеч­чини належать дві батареї 203,2 мм і дві батареї 155 мм гаубиць.

Перші дивізіони зʼявились у середині 18 ст. у баталь­йонах прус­ської піхоти як спеціальні артилерійські під­роз­діли. В армії Російської імперії вперше їх створено 1895 року. У 1918 році у складі Армії Української Народної Республіки діяли автопанцерний і гарматний дивізіони; в армії Української Держави часів геть­мана П. Скоропадського — вісім авіаційних дивізіонів (окремих частин із декількох авіаційних загонів). У роки Другої світової війни артилерійський український дивізіон був найкращою формацією Української національної армії.

У 19 — першій половині 20 ст. дивізіоном також називали тактичні кавалерійські під­роз­діли у складі декількох ескадронів. Під час Першої світової війни та воєн­них дій 1918–1920 років до складу таких дивізіонів міг входити й ескадрон бронемашин. У радянській армії кавалерійські загони існували у 1920–1940-х роках. У роки Другої світової війни діяли дивізіони роз­відувальних аеро­статів. На флоті дивізіон — тактичне зʼ­єд­на­н­ня однорідних кораблів 3-го (сторожові, малі протичовнові та ракетні) й 4-го (торпедні та сторожові катери, рейдові тральщики) рангів.

У спорті (футбол, хокей, баскетбол та інші) термін «дивізіон» використовують на по­значе­н­ня групи команд одного рівня, що змагаються між собою.