Голінчак Степан Олексійович
Визначення і загальна характеристика
ГОЛІНЧА́К Степан Олексійович (29. 10. 1946, с. Хитар Сколів. р-ну Львів. обл.) — художник монументально-декоративного мистецтва, живописець і графік. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викл. Д. Довбошинський, Р. Сельський, З. Флінта). Відтоді працював художником твор. майстерні Полон. фарфор. заводу (Хмельн. обл.); від 1971 — на Львів. керам.-скульптур. ф-ці; від 1972 — асистент кафедри рисунку та живопису Львів. політех. інституту; від 1997 — старший викладач кафедри книжк. графіки та дизайну друк. продукції Укр. академії друкарства у Львові. Учасник обл., всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Львові (1980, 2002). Розробляв дизайн для пром. зразків сервізів, ваз, статуеток. Автор монум. композицій, декор. панно, керам. пластів, живопис. полотен (пейзажі і натюрморти). Для творчості Г. характерні декоративність, чіткість, емоційність. Розкриваючи образ рідної природи, митець показує її як символ прекрасного, як середовище діяльності духовно багатої людини. Основу образ. канви творів Г. складають конкретно-предметні форми, поєднані з нац. мотивами. Роботи зберігаються у МЕХП, Палаці мистецтв у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. панно — «Фармокопея» (аптека № 12 у Львові, 1979), в інтер’єрі шахового клубу у Львові (1981); живопис — «Місто» (1974), «Осіння тиша» (1978), «Серпневий натюрморт» (1980), «Соняшники» (1983), «Трагічне дерево» (1987), «Скіфія» (1992), «Вертеп» (1993), «Бойківський Великдень» (1995), «Стара Бойківщина», «Гребенів» (обидва — 1998), «Виживання» (2001), «Сизий світанок» (2002).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
