Крайнюков Костянтин Васильович
КРАЙНЮКО́В Костянтин Васильович (01(14). 03. 1902, с. Таловка, нині Волгогр. обл., РФ — 04. 08. 1975, Москва) — військовик. Генерал-полковник (1965). Учасник воєнних дій 1918–20 і 2-ї світової війни. В армії від 1919. Закінчив Військово-політичну академію (1934). Під час 2-ї світової війни як член військових рад низки армій та 1-го Українського фронту брав участь у оборонних боях поблизу Дніпропетровська, форсуванні Дніпра, Київській наступальній, Житомирсько-Бердичівській, Львівсько-Сандомирській та ін. операціях; 1945–47 — член військової ради Центральної групи військ; 1947–48 — заступник командувача Прикарпатського військового округу; від 1950 — 1-й заступник начальника Головного політичного управління радянської армії. Брав активну участь у проведенні масових політичних чисток у армії, ініційованих Й. Сталіним. Від 1953 — член військових рад Групи радянських військ у Німеччині, Прибалтійського і Приволзького військових округів; від 1960 — заступник начальника військово-наукового управління Генштабу з політичної частини. Від 1969 — у відставці. Автор спогадів «От Днепра до Вислы» (1971), «Оружие особого рода» (1978; 1984; усі — Москва).