Габлевич Марія Богданівна

ГАБЛЕ́ВИЧ Марія Бог­данівна (02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ — 2 грудня 2025, Львів) — пере­кладач, шек­спіро­знавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала пере­кладачем науково-природничої літератури (1973– 75), шкільним вихователем (1975– 77), учителем англійської мови (1977– 85), викладачем англійської мови та літератури у вищих на­вчальних закладах (1992–97), керівником Центру гуманітарних досліджень при Львівському університеті (1998–2004). Пере­клала з англійської твори Дж. Керуака («Малий Пік» // «Всесвіт», 1979, № 8; К., 1982), М. Лаурі («Лісова стежка до джерела» // «Сучасна канадська повість», К., 1984), В. Шек­спіра («Генріх VІІІ», «Фенікс і Голубка» // «Шек­спір В. Твори: В 6 т.», т. 6, К., 1986), Дж. Апдайка («Кентавр. Ферма: Романи», К., 1988), Ч. Дік­кенса (роман «Домбі і син», К., 1991; спів­авт.), Е. По (оповіда­н­ня «Вільям Вілсон», «Дивовижна пригода Ганса Пфааля», «Шахрайство як точна наука» // «По Е. Чорний кіт», К., 2001; «По Е. Ви­брані твори: У 2 т.», Х., 2004), наукові праці: Б. Ґудзяка («Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і Берестейська унія», Л., 2000), І. Шевченка («Україна між Сходом і Заходом: Нариси з історії культури до початку ХVІІ столі­т­тя», Л., 2001). Пере­кладала також прозу Д. Г. Лоуренса (1983), П. Вайта (1995), поезію С. Плат (1980), Т. С. Еліота (1990), Е. Дікінсон (1991).