ГАВРИЛЕ́НКО Борис Сергі­йович (22. 03(04. 04). 1903, містечко Опішня, нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 14. 03. 1986, Запоріж­жя) — ортопед-травматолог. Батько Б. Гавриленка. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Дні­проп. мед. ін­ститут (1926). Працював лікарем; доцент Харків. (1950–55); завідувач кафедри ортопедії і травматології Запоріз. (1955–75) ін­ститутів удосконале­н­ня лікарів. За­провадив у практику нові методи лікува­н­ня травматич. по­шкоджень шляхом остеомітезу титановими стрижнями, інструментарій для лікува­н­ня кульшового су­глоба. Очолював екс­педицію з ви­вче­н­ня курорту Бахмаро (Грузія), результати якої опубл. у кн. «Курорт Бахмаро» (1937).