Гарчев Петро Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Гарчев Петро Іванович

ГА́РЧЕВ Петро Іванович (17. 12. 1923, с. Свердлове, нині Комінтернів. р-ну Одес. обл. – 03. 07. 2001, Сімферополь) – історик. Чоловік Л. Гарчевої. Д-р істор. н. (1970), проф. (1972). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. пед. ін-т (1949). Працював у Сум. пед. ін-ті (1952–56); Харків. ун-ті (1956–74); Запоріз. пед. ін-ті (1974–79); від 1979 – у Сімфероп. (нині Таврій.) ун-ті: 1980–82 – декан істор. ф-ту, 1984–89 – зав. каф. історії СРСР, від 1989 – проф. каф. рос. історії. Досліджував перебіг воєн. дій 1918–20 в Україні.

Пр.: Червона гвардія України у Жовтневій революції. Х., 1969; Червона гвардія України у боротьбі за владу Рад. К., 1983 (співавт.); Республіка Таврида. К., 1990 (співавт.); Русская историография XII–XVII веков. Сф., 1993; Первісне суспільство і початок державотворення на території України (до розгрому скіфського царства). Сф., 2001.

С. О. Єфимов

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
С. О. Єфимов . Гарчев Петро Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=28811 (дата звернення: 21.09.2021)