Глухівський історико-культурний заповідник — Енциклопедія Сучасної України

Глухівський історико-культурний заповідник

ГЛУ́ХІВСЬКИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Засн. 1994. Від 1998 підпорядк. Держ. ком-ту України з буд-ва та арх-ри. Заг. пл. 75 га. Складається із 50-ти пам’яток культур. спадщини у центр. частині міста та ділянки природ. ландшафту. 5 пам’яток внесено до Держ. реєстру нац. культур. надбання: Микол. церква (1693– 95), Спасо-Преображен. церква (1765), Київ. брама Глухів. фортеці (1766–69), Глухів. учител. ін-т (1874), Трьох-Анастасіїв. церква (збуд. 1893 на кошти М. і Ф. Терещенків). Дир. – С. Слєсарев (від 2001).

Літ.: Бєлашов В. І. Глухів – столиця гетьманської і Лівобережної України. Глухів, 1996; Деркач А. Глухів – гетьманська столиця. К., 2000; Вечерський В. В., Бєлашов В. І. Глухів: Малі істор. міста України. К., 2003.

В. В. Вечерський

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
В. В. Вечерський . Глухівський історико-культурний заповідник // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30498 (дата звернення: 21.09.2021)