ГЛУ́ХІВСЬКИЙ МІСЬКИ́Й КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1902 як Глухів. музей місц. старовини на основі приват. колекції уродженця Глухівщини М. Шугурова та екс­понатів, пере­даних меценатами міста. Провід­ну роль у становлен­ні музею ві­ді­грав П. Дорошенко. На той час у його структурі діяли від­діли зі­бра­н­ня місц. старожитностей і творів образотвор. мистецтва та б-ка. У 1920-х рр. пере­йменований у Глухів. історико-крає­знавчий музей (закритий 1954). На громад. засадах його роботу від­новлено 1973. Від 1975 — від­діл Сум. обл. крає­знав. музею, від 1997 — сучасна назва. Під­порядк. від­ділу культури Глухів. міськради. Роз­таш. у приміщен­ні колиш. Дворян. зі­бра­н­ня (памʼятка архітектури 19 ст.). У фондах музею 10,7 тис. екс­понатів, серед них — прапор Глухова 1878; порцеляна Волокитин. фарфор. заводу (1839–62); документи, нагороди, особисті речі Героя Рад. Союзу М. Жужоми; зразки старовин. зброї, давніх документів; гравюри, картини, меблі, художня бронза. Екс­позиції музею («Природа краю», «Глухів середньовічний», «Глухів у 18–20 ст.») висвітлюють діяльність геть­манів Д. Много­грішного, І. Мазепи, І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола, К. Ро­зумовського, меценатів Терещенків, Неплюєвих, братів Нарбутів, глухів. період життя О. Довженка. Музей проводить темат. ви­ставки, наук.-практ. конф. Директор — О. Дятленко (від 1997).