Гопкало Вадим Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Гопкало Вадим Іванович

ГО́ПКАЛО Вадим Іванович (13(26). 02. 1917, Полтава – 26. 10. 1995, Київ) – архітектор. Син І. Гопкала. Засл. арх. УРСР (1982). Сталін. премія (1951). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1985). Чл. САУ (1946). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1940). Працював у Гол. упр. «Київпроект» (від 1949). Автор низки споруд, зведених у нормах естетики соцреалізму. Брав участь у розробленні проектів споруд у Києві: вокзал, інж.-буд. ін-т (обидва – 1961), ресторан «Дубки» (1971), готель «Турист» (1980–84); Палац одружень та реєстрації новонароджених (1986), житл. будинок на розі вул. Б. Хмельницького і Ю. Коцюбинського (1973); Київ. філія Центр. музею Леніна (нині центр «Укр. дім»; обидва – 1982), житл. масив «Троєщина» (1982–2000).

В. В. Вечерський

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
В. В. Вечерський . Гопкало Вадим Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30957 (дата звернення: 21.10.2021)