Корейці

КОРЕ́ЙЦІ — нація, основне населе­н­ня Корейського пів­острова. Самоназ­­ви: у Кореї — хангук-сарам (люди країни Хангук), у Корейській народно-демократичній республіці — чосон-сарам (люди країни Чосон). Пере­важна більшість належить до сх.-азій. гілки мон­­голоїд. раси. Заг. чисельність понад 81 млн осіб: 50 млн — у Кореї, 24 млн — у Корей. нар.-демократ. респ., 2,5 млн — у Китаї, 1,6 млн — у США, 590 тис. — у Японії, по 200 тис. — у Канаді й Австралії, 176 тис. — в Узбеки­стані, 150 тис. — у РФ, 100 тис. — у Казах­стані. В Україні за пере­писом 2001 проживало 12 711 К., зокрема у АР Крим (2877), Микол. (1751), Дні­проп. (1446), Херсон. (1253), Донец. (1124), Запоріз. (931), Одес. (773), Луган. (482), Харків. (394) обл. і Ки­­єві (384). Мову своєї національності вважали рідною 17,5 % (2223), рос. — 76 % (9662), укр. — 5,5 % (700). За неофіц. даними, нині бл. 50 тис. К. пере­бувають в Україні як нелегал. труд. мі­гранти (більшість їх приїхали з Узбеки­стану, Казах­стану і РФ). Перші К. зʼявилися на укр. землях на поч. 20 ст., масовіше заселе­н­ня роз­почалося у 1950–60-х рр. пере­важно у Микол., Хер­­сон. і Крим. обл., де вони арендували землю під баштан­ництво та для вирощува­н­ня цибулі. У містах оселялися випускники ВНЗів, тому корей. діас­­пора характеризується високим культ.-осв. рівнем: бл. 80 % гро­­мадян України корей. походжен­­ня мають вищу освіту. З метою збереже­н­ня та популяризації нац. мови та культури 1992 створ. Асоц. корейців України, від­крито недільні школи у місцях компакт. прожива­н­ня К., зокрема у Києві, Харкові, м. Джанкой і Красноперекопськ (обидва — АР Крим). У Київ. лінгвіст. (1995) і Київ. (1996) університетах за­проваджено ви­вче­н­ня корей. мови. 2013 у Києві від­бувся фестиваль корей. культури «Корейська хви­­ля».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю