БОНДАРЕ́НКО Ніна Петрівна (27. 03. 1941, Київ) — майстриня художнього текс­тилю. Мати Я. Бондаренка. Член НСХУ (1970). Закін. Київ. училище приклад, мистецтва (1961; викл. Н. Вовк, С. Нечипоренко). Працювала на Дарниц. шовк. комбінаті (1961–95); у «Дизайн-центрі» АТ «Дарна» (1995–96). У 1972–73 методом фотофільм­друку ручної вибійки виготовила унікал. колекцію зразків пром. текс­тилю зі штуч. шовку за нац. мотивами (зберігається у НМУНДМ), роз­робила і створила зразки нац. орнаментів укр. ручної вибійки для продукції під­приємств Худож. фонду УРСР. 1985–90 виконувала замовле­н­ня Київ. творчо-вироб. обʼ­єдн. «Художник», оформлюючи громад. інтерʼєри. Здійснила художнє оформле­н­ня Музею М. Заньковецької (декор. панно-батик «Джерело», 1989; ширма «Пастораль», Київ. 1989); Музею К. Білокур (батик «Садок», м. Яготин, 1990) та ін. Від 1963 — учасниця республіканських, всесоюзних, між­народних ви­ставок. Персон. - Лондон, Ванкувер (Канада), Вашингтон, Нью-Йорк (усі — 1994), Київ (1999). Працює в техніках батику, олійного живопису. В манері викона­н­ня тяжіє до ім­пресіонізму. Через умовні рослин­но-флореальні мотиви пере­дає характерне для українців поетичне світовід­чу­т­тя, мрійливий чи но­стальгійний стан душі. Батик «Осяя­н­ня» (1991) і живопис. цикл «Бог є! Бог є!» (1992) особливо від­чутно засвідчили транс­формацію світос­при­йма­н­ня мисткині, для якої природа - геніал. будова Творця, а сонячне світло - вищий прояв його Духу і Божествен­ної сили. Твори зберігаються у Севастоп. і Черніг. ХМ, істор.-крає­знав. музеях та заповід­никах міст Борис­піль, Ніжин, Острог, Чигирин та ін.