Боровик Дмитро Миронович

БОРОВИ́К Дмитро Миронович (26. 10. 1876, хутір побл. с. Булгакове Полтав. волості Херсон. губ., нині Баштан. р-ну Микол. обл. – 04. 11. 1920, м. Владивосток, РФ) – публiцист, громадський i полiтичний дiяч. Один із засн. укр. нац. руху на Зеленому Клинi (РФ). Закiн. реал. уч-ще в Одесi, Ризький полiтехнiкум. На 3-му курсi, перебуваючи в Одесi, вступив до РУП. Закiн. фiз.-мат. ф-т Одес. ун-ту (1906). Брав участь у дiяльності орг-цiї укр. есерiв. Арештований за рев. дiяльнiсть, рiк перебував у в'язницi. Восени 1907 засудж. до заслання, яке вiдбував у Турухан. краї, працюючи зав. метеорол. обсерваторiї. Згодом завiдував метеостанцiєю в Iркутську. У вереснi 1912 повернувся до Риґи, де восени 1913 отримав диплом агронома. Від листопада 1913 до травня 1914 жив в Одесi. Працював у Департаментi землеробства (Петроград), звiдки був направлений до Миколаєва на посаду кер. фiз. обсерваторiї. Від 1916 – у Владивостоцi: фiзик, пом. зав. метобсерваторiї. 1917 – один з органiзаторiв Владивостоц. укр. громади та Владивостоц. укр. т-ва «Просвiта», видавець i ред. г. «Українець на Зеленому Клинi», 1918–20 – голова т-ва «Владивостоцька українська хата». 1918 обраний до Владивостоц. мiської думи вiд Укр. блоку. Обстоював укр. нац. iнтереси на Зеленому Клинi.

В. А. Чорномаз