БУ́НІН Сергій Георгі­йович (02. 03. 1937, м. Новосибірськ, РФ — 09. 10. 2018, Київ) — радіоінженер. Доктор технічних наук (1989). Майстер спорту СРСР (1961), чемпіон світу (1959) та восьмиразовий чемпіон СРСР з радіозвʼязку на коротких хвилях. 1952 сімʼя пере­їхала у м. Сталіно (нині Донецьк). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1966). Працював у Київ. обл. радіоклубі ДТСААФ (1958–60), Ін­ституті фізики АН СРСР (1960–61); від 1962 — в Ін­ституті кібернетики НАНУ: інж., м. н. с., ст. н. с. (від 1972), завідувач від­ділу (від 1991); у 1996–2000 — завідувач від­ділу Ін­ституту косміч. дослідж. НАНУ і НКАУ; від 1997 — професор кафедри роз­робки засобів телекомунікації Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут», від 2002 — провід­ний науковий спів­робітник Ін­ституту телекомунікацій цього Університету. Наук. діяльність у галузі біол. та мед. кібернетики, радіосистем, пакетної комутації, супутник. систем звʼязку. Один із засн. нового напряму — біо­електрич. керува­н­ня рухами людини. За­провадив у профес. та аматор. радіозвʼязок односмуговий радіозвʼязок, радіотелетайп, телебаче­н­ня з повільною роз­горткою, пакетний радіозвʼязок. Роз­робив проект глобал. системи широкополос. звʼязку на основі низькоорбітального групува­н­ня штучних супутників Землі (1974–79).