Бекетов Андрій Миколайович

БЕКЕ́ТОВ Андрій Микола­йович (26. 11 (08. 12). 1825, с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської обл., РФ — 01(14). 07. 1902, м. Шахматово, нині Моск. обл., РФ) — ботанік, громадський діяч. Доктор (1858), професор (1863). Член-кореспондент Імператорської Академії Наук (1891), почесний член Імператорської Академії Наук (1895). Брат М. Бекетова, дід О. Блока. Закінчив Казанський університет (1849). У 1850–55 — учитель природо­знавства в Тбіліській гімназії, викладач Харківського (1859– 60) і С.-Петербурзького (1860–97, одночасно 1876–83 — ректор) університетів. Один із засновників С.-Петербурзького товариства природо­знавців (1886) і першого російського наук. ботанічного журналу «Ботанические записки» (1886). За рік до появи «On the origin of species by Means of Natural selection» Ч. Дарвіна («Походже­н­ня видів шляхом природного добору», 1859) висловив низку ідей про механізми еволюції живих організмів. Активно пропагував уче­н­ня Ч. Дарвіна. Засновник російської школи ботаніків-гео­графів, один із засновників екс­периментальної морфології рослин. Серед його слухачів були В. Вернадський, К. Тимірязєв, Д. Івановський, В. Комаров, А. Краснов, Й. Баранецький, Г. Танфільєв. Автор під­ручників для вищої школи («Курс ботаники для университетских слушателей», т. 1, 1862–64; т. 2, 1871; «Учебник ботаники», 1880–83; «Гео­графия растений», 1896) та науково-популярних книг для народного чита­н­ня («Беседы о земле и тварях, на ней живущих», в 2-х кн., изд. 8-е, 1903; «Из жизни природы и людей», 1870). Його книга «Об Екатеринославской флоре» (1886) — перша узагальнена праця про рослин­ність українських степів (описано понад 1 тис. видів рослин). Усі на­звані праці ви­дані в С.-Петербурзі. 1862–63 як член На­вчального комітету Міністерства народної освіти брав участь у реформі гімназійної освіти в Росії, ви­ступав за введе­н­ня в про­граму гімназій курсу природо­знавства, сприяв роз­по­всюджен­ню в російській школі індуктивного методу викла­да­н­ня. Учасник руху за організацію вищої освіти жінок у Росії, роз­вивав ідею жіночого університету, втілену на С.-Петербурзьких вищих жіночих (Бестужевських) курсах, керівником яких був від 1878.