Розмір шрифту

A

Белґрад

БЕ́ЛҐРАД (Беоґрад) — столиця Сербії і Чорногорії. Роз­міщ. при впадін­ні р. Сава в Дунай. Насел. бл. 2 млн осіб (2002). На місці Б. від 3 ст. до н. е. існувало кельт. укріпл. поселе­н­ня Синґідун, у 1 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. — рим. місто Синґідунум. З ниніш. на­звою ві­домий від 9 ст. Б. почергово володіли Болгар. царство, Візантія, у 16–19 ст. — Осман. імперія (1521–1806, 1813–30) і Австро-Угорщина (1688–90, 1718–39, 1789–91). Від 1918 — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (1929–2003 — Югославії). Порт на Дунаї. Між­нар. аеропорт. Роз­винені машинобудува­н­ня, хім., текс­тил., легка, деревооб­робна, харчової промисловості. Проводяться між­нар. ярмарки. У Б. діють Сербська АН, Белґрад. університет (засн. 1863). Музеї: народний, югослав. і зарубіж. мистецтв, сучас. мистецтва, ужитк. мистецтва, етно­графічний; художня галерея, нар. б-ка, нац. театр. Місто за­знало руйнувань під час війни на Балканах. В арх-рі — по­єд­на­н­ня стилів сх. і зх. цивілізацій. Залишки рим., середньовіч. серб. і турец. укріплень, мечеті 17 ст. (найві­доміша — Байраклі-Джамія, бл. 1690), будинки 18–19 ст. Звʼязки між Б. та Україною мають тривалу історію, однак їх інтенсивність починається від 1919, коли в Б. було від­крито місію ЗУНР, хоч дипломат. від­носини між державами на той час не вдалося встановити. Від весни до жовтня 1919 в Б. діяла укр. військ.-санітарна місія, в якій працював П. Франко (згодом — місія Укр. Червоного Хреста на Балканах, яку від­відував Д. Дорошенко), що організовувала транс­портува­н­ня укр. полонених в Україну та допомагала біженцям. Члени місії пред­ставляли Україну й в заснованому в серед. 1919 товаристві «Друштво Словенске Узаjамности», яке того ж року видало кн. «Українське пита­н­ня». 1920 в Б. виник укр. комітет, що видавав г. «Українське слово» та «Українська трибуна». У 1920–30-х рр. активно діяли укр. товариство «Просвіта» й Укр. громада, при яких ви­ступали аматор. театр. трупи. Зуси­л­лями громади 1925 проведено Шевченківський вечір, що від­тоді став традиц. Днем укр. культури в Югославії. Від 1930 діє греко-католиц. парафія, яку 1961–80 очолював Г. Букатко. Від 1933 у Б. діяв Союз укр. організацій у Королівстві Югославія (голова Г. Шевчик). У березні 1939 у Б. пере­бував президент Карпат. України А. Волошин з кількома міністрами та вищими урядовцями Карпат. України. Нині у Б. проживає понад 1 тис. українців. Від 1994 в Б. діє Посольство України.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
39025
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
158
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Белґрад / С. О. Плахотнюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-39025.

Belgrad / S. O. Plakhotniuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-39025.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору