Автомобільний транспорт

АВТОМОБІ́ЛЬНИЙ ТРА́НСПОРТ — вид транс­порту для пере­везе­н­ня вантажів та пасажирів автомобільними дорогами. А. т. — одна з важливих галузей сучас. господарства, невід­ʼємна частина транс­порт. системи України. Значна роль А. т. на транс­порт. ринку країни зумовлена його пере­вагами перед ін. видами транс­порту: маневреністю; здатністю забезпечити до­ставку «від дверей до дверей» без додатк. пере­вантажень та пере­садок; високою швидкістю до­ставки і забезпече­н­ням збережності вантажу; широкою сферою за­стосува­н­ня за видами вантажів, системами сполуче­н­ня і від­станями пере­везень. А. т. поділяється на транс­порт заг. користува­н­ня і ві­домчий. Остан­ній обслуговує окремі під­приємства матер. виробництва (пром-сть, будівництво, с. госп-во), сферу обслуговува­н­ня та управлі­н­ня; сюди належить також індивід. транс­порт. Пере­важна сфера за­стосува­н­ня А. т. — пере­везе­н­ня пасажирів та вантажів на від­носно невеликі від­стані. Із урахува­н­ням роз­міру території та геогр. роз­ташува­н­ня України пер­спект. сферою викори­ста­н­ня А. т. є комбіновані пере­везе­н­ня вантажів однією вантаж. одиницею без їх пере­вантаже­н­ня при послідов. викори­стан­ні різних видів транс­порту. Нині у ринкових умовах А. т. обслуговує широко роз­галужена й роз­винута система автосервісу, що замінила комплексні автотранс­порт­ні під­приємства. В Україні А. т. став швидко роз­виватися від поч. 30-х рр., коли були створені умови для забезпече­н­ня галузі вантаж. і легк. автомобілями та автобусами. Автомоб. транс­порт­ні засоби (рухомий склад) за своїм при­значе­н­ням поділяються на транс­порт­ні — для пере­везе­н­ня вантажів і спец. — для роз­міще­н­ня, транс­портува­н­ня та екс­плуатації спец., зокрема технол., устаткува­н­ня (майстерні, ком­пресорне устаткува­н­ня, автокрани, пожежні автомобілі, машини швидкої допомоги, автокрамниці, пере­сувні радіо­станції тощо) та викона­н­ня ін. робіт. Станом на 01. 01. 2000 роз­поділ автопарку України за видами рухомого складу становив: 84 % — легкові, 13,6 % — вантажні автомобілі, 2,4 %– автобуси. А. т. має сут­тєві пере­ваги при пасажир. пере­везе­н­нях на місцевих лініях. Пасажир. А. т. є важливою, а в невеликих містах домінуючою складовою міськ. транс­порту. Одним з гол. різновидів міськ. транс­порту є автобусний, який здійснює пере­везе­н­ня бл. 45 % пасажирів. Він здобув пошире­н­ня як у великих містах, де використовується у по­єд­нан­ні з ін. видами транс­порту, так і в малих містах, де є, як правило, єдиним видом міськ. транс­порту. Перше в Україні регулярне автобусне сполуче­н­ня від­крилося 1925 в Харкові. Станом на 01. 01. 2000 автобус. парк України нараховував 21 % автобусів іноз. виробництва (крім країн СНД). Збільше­н­ня заг. кількості автобусів за остан­ні роки сталося за рахунок ввезе­н­ня в Україну автобусів іноз. виробництва, пере­важно малої пасажиромісткості (мікроавтобусів). Парк автобусів заг. користува­н­ня, що здійснює регулярні маршрутні пере­везе­н­ня, складає 23 % від заг. кількості автобусів. Питома вага мікроавтобусів у автобус. парку заг. користува­н­ня становить понад 40 %. Вони виконують до 50 % обсягу пере­везень пасажирів у міському і приміському сполучен­ні. Парк автобусів, що виконує між­нар. пере­везе­н­ня пасажирів, серед них і нерегулярні, нараховує бл. 2,5 тис. одиниць, із них 1254 — автобуси зарубіж. виробництва (крім марки «Ікарус»). Набув також роз­по­всюдже­н­ня такий різновид пасажир. транс­порту, як автомобілі-таксі. У Києві перші таксомотори (марки «Форд», «Додж» і «Кейс») у кількості 20 машин ви­йшли на лінію ще в 1913. За остан­ні 10 років кількість легкових автомобілів збільшилась майже вдвічі й у 2000 склала 115 легк. автомобілів на 1 тис. насел. Збільше­н­ня кількості автомобілів призводить до загостре­н­ня про­блем без­пеки дорож. руху та зро­ста­н­ня шкідливого впливу на довкі­л­ля. На А. т. припадає бл. 1/3 заг. викиду в атмо­сферу всіх продуктів вироб. діяльності. У вантаж. пере­везе­н­нях А. т. посідає особливе місце як сполучна ланка між по­стачальниками, споживачами та різними видами транс­порту. А. т. забезпечує до­ставку вантажів зі стикувальних пунктів (залізнич. станцій, річ., мор. та авіац. портів) до вантажоодержувачів і від вантажовід­правників до стикув. пунктів. Питома вага А. т. в обсязі пере­везень складає бл. 70 %, а кількість працівників на А. т. становить 75 % від заг. кількості зайнятих на всіх видах транс­порту. У вантажообороті А. т. має малу питому вагу, що пояснюється порівняно невеликою серед. від­стан­ню пере­везе­н­ня вантажів. Станом на 01. 01. 2000 в Україні зареєстровано 70,7 тис. автопідпр-в із заг. кількістю 1,2 млн автомобілів. Нинішня структура вантаж. автопарку України за вантажопід­йомністю не від­повід­ає сучас. потребам. Так, бл. половини парку становлять автомобілі вантажопід­йомністю 2,5–5 т, тоді як близька до раціонал. їх частка в заг. кількості автомобілів в екон. роз­винутих країнах світу — 15–20 %. Водночас кількість автомобілів вантажопід­йомністю до 2,5 т недо­статня — їх частка в Україні становить бл. 20 %, у країнах Заходу ці автомобілі є осн. частиною парку — 60–80 %. Також є потреба в збільшен­ні кількості автомобілів вантажопід­йомністю понад 5 т. Недо­статня кількість автомобілів малої та великої вантажопід­йомності зумовлює збільше­н­ня собівартості пере­везень і витрати палива, а також сут­тєве зниже­н­ня продуктивності викори­ста­н­ня автомобілів у випадках невід­повід­ності їх вантажопід­йомності роз­мірам партій вантажів. (Див. Автомобіль, Автомобільна промисловість).

Завантажити статтю