Аргонодугове зварювання

АРГОНОДУГОВЕ́ ЗВА́РЮВА­Н­НЯ — зварюва­н­ня за допомогою електричної дуги з захистом зони зварюва­н­ня (електрода, роз­плавленого металу) інертним газом (аргоном, гелієм чи їх суміш­шю). А. з. виконують плавким або неплавким (вольфрамовим) електродом, який під­ключено до одного з полюсів джерела живле­н­ня, другий полюс зʼ­єд­нано з виробом, що зварюється. Можливі варіанти зварюва­н­ня за допомогою дуги посередньої дії (див. Дугове зварюва­н­ня). Зварюва­н­ня здійснюють пальником, який складається з електродного та соплового вузлів, ізоляц. втулки, систем подачі охолоджувальної води і захис. газу (див. Схему). Джерела живле­н­ня — по­стійний або змін­ний струм. Можливе зварюва­н­ня за допомогою трифазної дуги пальником з двома електродами. При зварюван­ні неплавким електродом можливе подава­н­ня у зварювальну ванну присаджувального матеріалу (дріт тощо). Товщина заготовок, що зʼ­єд­нуються за допомогою А. з., сягає від часток міліметра до декількох десятків міліметрів при багатошаровому шві. А. з. може бути ручним, механізованим і автоматичним (див. Автоматичне зварюва­н­ня). Перші пром. спроби А. з. вольфрамовим (неплавким) електродом були роз­роблені в США в 1940-х рр. для зʼ­єд­на­н­ня вузлів літаків із магнієвих та алюмін. сплавів. На­прикінці 1940-х рр. створ. перші технології А. з. плавким електродом. Від поч. 1950-х рр. над дослідже­н­ням і впровадже­н­ням А. з. працюють в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ, Укр. НДІ авіаційної технології та заводських лаб., зокрема на ВО «Пів­денмаш». Широко за­стосовується А. з. у виробництві зварних кон­струкцій із алюмін. сплавів, титану, корозійно- та жаро­стійких сталей, нікелю та деяких ін. металів у хім. промисловості, ракето-, судно-, літакобудуван­ні, енергетиці тощо.

Завантажити статтю