КОМУ́НА І́МЕНІ Ф. ДЗЕРЖИ́НСЬКОГО — виховний і на­вчально-виробничий заклад. Засн. 1927 у с-щі Новий Харків побл. Харкова, первісно утримувалася на добровіл. від­рахува­н­ня із зарплати чекістів УСРР. У комуні проживали, навч. і працювали як неповнолітні правопорушники і без­­­­притульні (див. Безпритульність), так і діти із повних родин. Основу колективу склали колишні вихованці Колонії імені Максима Горького та пед. колектив на чолі з А. Макаренком. У вихов. процесі по­єд­нано навч. і вироб. працю — щодня комунари по 4 год. на­вчалися і працювали. Завдяки цьому, а також продуманим традиціям і ритуалам ви­­роблялися навички колектив. господарюва­н­ня (різновікові за­­гони, ради командирів), реалізовувалась нова система екон. від­носин (госп­розрахунок), роз­ви­­валися принципи труд. моралі. Від часу створе­н­ня у комуні діяла неповна середня школа, від 1930 — робітн. факультет Харків. маш.-буд. заводу, від 1934 — повна середня школа та під­готовчі курси для вступу на робітн. ф-т. 1932 напів­ку­старні майстерні пере­творено у завод електроінструмен­­тів, який виготовляв перші у СРСР електродрелі «ФД-1», згодом від­­крито завод плівкових фото­апаратів (перша серія фото­апаратів «ФЭД» випущена 1933). Працю­­вали різноманітні гуртки, клуби, театр, кінотеатр, б-ка, у період літніх канікул організовували ту­­рист. походи, проводили ви­став­­ки. Створен­ню і діяльності комуни присвяч. книги А. Макарен­­ка «Марш 30 года» (1930) та «Флаги на башнях» (1938), у яких, як і в «Педагогической поэме» (1934), автор узагальнив реалізов. на практиці досвід масового пере­вихова­н­ня неповноліт. пра­­вопорушників і описав створену ним ефективну систему соц.-пед. роботи з без­притульними. У 2-й пол. 1930-х рр. комуну пе­­ре­дано у структуру дит. ви­­прав­­но-труд. закладів НКВС.