«А́СПИС» («Асоціація письмен­ників») — літературне угрупова­н­ня, що існувало в Києві на­прикінці 1923–24. Обʼ­єд­нувало письмен­ників, які орієнтувалися на професійну майстерність, а не на революційну риторику, — Л. Старицьку-Черняхівську, Н. Романович-Ткаченко, М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, Д. Загула, В. Атаманюка, В. Під­могильного, Г. Косинку, Б. Антоненка-Давидовича, М. Могилянського та ін. Лідерство в угрупован­ні належало М. Зерову та М. Могилянському. Певні роз­ходже­н­ня в по­глядах на національну спадщину та шляхи роз­витку української літератури при­звели до роз­колу в «Аспису», внаслідок чого 1924 утворилася група «Ланка», до якої вві­йшли В. Під­могильний, Г. Косинка, Є. Плужник, Б. Тенета, Т. Осьмачка, М. Галич, Б. Антоненко-Давидович.