Археоастрономія

АРХЕОАСТРОНО́МІЯ (від архео… і астрономія) — роз­діл астрономії, що стосується пошуків та ви­вче­н­ня обсерваторій далекої давнини (мегалітичних обсерваторій), стародавніх календарів і певної ре­ставрації астрономічних спо­стережень (малюнків на скелях, у печерах тощо). Виникне­н­ня А. повʼязують з іменем англ. астронома Дж. Гокінса, який у 50-х рр. 20 ст. про­аналізував особливості структури мегалітич. обсерваторії Стоунгендж. Початки укр. А. закладено в праці М. Чмихова про календарно-міфол. тлумаче­н­ня орнаменту чаші-сек­станта з пізньо-катакомбного (інгульського) похова­н­ня, зна­йденої в одному з курганів біля м. Макіївка на Донеч­чині. У межах А. роз­робляється теорія євразій. системи святилищ-обсерваторій 5–1 тис. до н. е. типу Києвиця (Чехія) — Козаровичі (Україна) — Стоунгендж (Англія) — Аркаїм (РФ), яка, на думку Ю. Шилова та ін., свідчить про етнокультурно-істор. звʼязки індоєвроп. народів.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю