КОМА́Р Олексій Георгі­йович (20. 03. 1920, містечко Козятин Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл.) — фахівець у галузі будівельних матеріалів і виробів. Доктор технічних наук (1969), професор (1970). Державна премія СРСР (1979). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1991). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Моск. інж.-буд. ін­ститут (1949). Працював 1952–72 у Навч.-метод. упр. Міністерства вищої та серед. спец. освіти СРСР (Москва); 1972–2012 — у Моск. академії комунал. господарства та будівництва: 1975–88 — ректор, водночас 1972–2009 — зав., 2009–12 — консультант каф. технології вʼяжучих матеріалів і бетонів. Напрями наук. дослідж.: вплив структури на фіз.-тех. властивості неорган. буд. матеріалів і вдосконале­н­ня їхньої технології, формува­н­ня структури бетону різноманіт. складів, за­стосува­н­ня мінерал. і хім. домішок та пром. від­ходів у бетонах.