КОН Фелікс Якович (18(30). 05. 1864, Варшава — 28. 07. 1941, Мос­ква) — партійний і радянський діяч. Бать­­ко О. Кона. Закін. г-зію, навч. у Вар­шав. університеті. 1882 вступив до польс. робітн. партії «Пролетаріат 1-й». 1884 заарешт., до 1904 пере­бував на каторзі та заслан­ні в Сибіру (Росія). 1889 на знак про­тесту проти за­стосува­н­ня до політ. увʼязнених у Карій. тюрмі тілес. покарань прийняв отруту, однак залишився живий. На заслан­ні здійснював антропол. й етногр. дослідж. хакасів і тувин­ців, збирав екс­понати для етногр. від­ділу Рос. музею в С.-Пе­тербурзі. 1894 взяв участь у екс­­педиції О. Сибірякова для ви­вче­н­ня насел. Якутії, написав ан­­тропол. нарис «Физиологические и биологические дан­ные о якутах» (Минусинск, 1899), «Ис­­торический очерк Минусинского местного музея за 25 лет. 1877–1902» (Казань, 1902). Повернувся до Варшави, став чл. Польс. соціаліст. партії. 1903–06 брав участь у рев. подіях в Одесі, Миколаєві, Варшаві. Від 1906 — чл. ЦК Польс. соціаліст. партії (лівиці). 1907 емігрував до Австро-Угорщини, 1914 пере­їхав до Швейцарії. Після Лютн. революції 1917 повернувся до Росії. 1917–18 — комісар у польс. справах по Харків. губернії. Від 1918 — чл. РКП(б). 1919 очолював групу польс. комуністів і редагував г. «Głos komunisty» в Києві; керував пред­ставництвом Зафронт. бюро ЦК КП(б)У при 12-й армії; входив до складу колегій Нар. комісаріату земел. справ УСРР і Нар. комісаріату освіти РСФРР. 1920 — голова Галиц. ор­ганізац. комітету КП(б)У, спів­організатор Закордон. від­ділу ЦК КП(б)У, чл. Тимчас. рев. комітету Польщі. В лютому 1921 разом із Ю. Коцюбинським під­писав від УСРР мирну угоду з Литвою. У березні–грудні 1921 — 1-й секр. ЦК КП(б)У; 1922 — нач. Укр. політ. упр. Червоної армії; 1922–23 — секр. виконкому Комінтерну; від 1924 — у Інтернац. контрол. комісії: 1927–35 — за­ступник голови; згодом — на керів. посадах у ор­­ганах влади РФ. Водночас — ред. г. «Красная звезда» (1925–28), «Рабочей газеты» (1928–30), ж. «Наша страна» (1937–41) та ін. Автор праць з історії рос. і польс. рев. руху, серед яких — «За пятьдесят лет» (т. 1–3, Мос­ква, 1932–34; укр. перекл. — Х., 1933–35), кн. «Воспоминания» (Москва, 1935).