Константинов Олексій Родіонович

КОНСТАНТИ́НОВ Олексій Родіонович (16. 03. 1918, Петроград, нині С.-Пе­тербург – 16. 11. 1990, там само) – фахівець у галузі аерогідродинаміки. Д-р фіз.-мат. н. (1965), проф. (1968). Засл. діяч н. РРФСР. Учасник 2-ї світ. вій­ни. Закін. Ле­­нінгр. політех. ін-т (нині С.-Петер­бург, 1941). Працював н. с. Гол. геофіз. обсерваторії (1946–49), Держ. гідрол. ін-ту (1949–56) у Ленінграді, Валдай. н.-д. гідрол. лаб. (Новгород. обл., РФ, 1956–59); зав. відділу фізики атмо­сфери (1959–62), заст. дир. з наук. роботи (1962–71) Укр. н.-д. гідрометеорол. ін-ту (Київ); зав. від­ділу агрокліматології Ін-ту експерим. метеорології (м. Обнінськ, РФ, 1971–76); від 1976 – зав. каф., проф.-консультант Ленінгр. гід­рометеорол. ін-ту. Наук. дослідження: с.-г. метеорологія; матем. моделювання впливу агрометеорол. та ін. факторів на урожайність. Розробив методику визначення складових теплового і водного балансу за даними стан­дарт. спостережень гідро­ме­тео­рол. мережі; гідрометеорол. осно­­ви зрошуваного землеробства.

Пр.: Испарение в природе. 1963; 1968; Лесные полосы и урожай. 1965; 1974; Тепловой и водный режим Украины. 1966 (спів­авт.); Атлас составляющих теплового и водного баланса Украи­ны. 1966; Методы расчета испарения с сельскохозяйственных полей. 1971; Погода, почва и урожай озимой пше­ницы. 1978 (усі – Ленінград).

В. П. Дмитренко