КОРОЛЬКО́ Микола Іванович (25. 11. 1905, с. Юрів, нині Люблінського воєводства, Польща — 20. 03. 1986, м. Люблін) — український громадсько-політичний діяч у Поль­­щі. 1915 разом із родиною депортований до м. Саратов (Росія), 1922 повернувся у рідне село. Вступив до КПЗУ, брав активну участь у політичній діяльності. 1926 заарештований польською поліцією і увʼяз­­нений на 7 роки. Після звільне­н­ня пере­бував на нелегальному станови­­щі. 1942–44 — вʼязень німецьких конц­­таборів. 1956 взяв участь у 1-му зʼ­їзді українців, примусово роз­­­селених під час акції «Вісла» 1947 для полонізації у селах Західної і Пів­нічної Польщі, на якому обрано керівництво ново­створеної організації — Українського су­спільно-культурного товариства. Був головою Люблінського від­діле­н­ня, головою головного правлі­н­ня (1967–80) і почесним го­­ловою (від 1980) цього товариства. На сторінках українських вид. у Польщі — тижневика «Наше слово», його щомісячного додатка «Наша культура» й щорічного «Український календар» висвітлював життя українців і польсько-українські стосунки у між­воєн­ний, воєн­ний та післявоєн­ний пе­­ріоди.