КУ́ХТА Василь Васильович (23. 04. 1956, м. Рахів Закарп. обл.) — поет, есе­їст, пере­кладач. Член НСПУ (1994), АУП (1997). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (2000, 2008), між­нар. премія «Ли­цар слова» (Румунія, 2003), всеукр. літ. премії ім. Б. Нечерди (2005), ім. П. Тичини (2010). Закін. факультет журналістики Львів. університету (1981). Очолював від­діл ред. обл. г. «Молодь Закарпа­т­тя» (1981–89); ред. ж. «Карпатський край» (1990–2000), «Тиса» (1992–97); від 2005 — гол. ред. і літ.-мист. ж. «Карпатсь­­кий світ». 1-й заст. гол. ред. ж. «Зелені Карпати» (від 1994). Відп. секр. Закарп. організації НСПУ (2001–04). Спів­голова Між­нар. твор. асоц. «Corona Carpatica» (від 2003). У центрі поет. зору К. — закарп. Гуцульщина з її яск­­равою звичаєвістю, символікою, морал. першовитоками; він тор­кається тем духов. та матеріал. апокаліпсису сучас. світу, ролі митця в самоосмислен­ні людини, її місця в істор. коловороті. В есе­їстиці висвітлює культурол. про­блеми, прогалини у за­карп.-укр. історії. Упорядкував і видав антологію творів ре­пресов. закарп. письмен­ників «…Non grata» (Уж., 1991), зб. укр. та румун. поезії «Карпатська ко­рона» (Му­­качево, 2003), укр. по­езії авторів Карпат. регіону у словац. перекл. «Дванадцять» (Уж., 2010). Окре­­мі твори К. пере­кладено румун., словац., угор. та рос. мовами. Тв.: Дрібка солі: Поезії. Уж., 1989; Верхи сліпучі: Поезії. Уж., 1992; Не вми­рай, Гуцульщино: Есеї. Уж., 1993; Гуцульські душі: Поезії. Уж., 1994; Тисові пороги: Поезії. Уж., 2000; Гуцульський князь: Поезії. Уж., 2001; Пава пов­ста­н­ня: Поезії. Мукачево, 2004; Гуцульський Париж: Поезії. Уж., 2007; Я тримаюсь за епоху?: Есеї. Мукачево, 2007; Лотоси і лотоки: Есеї. Уж., 2008; Patria: Пое­­зії. К., 2009.