Кортеліси

КОРТЕ́ЛІСИ — село Ратнівського ра­йону Волинської області. Кортеліс. сільс. раді під­порядк. села Запоківне та Косиці. Знаходиться у ме­жах Волинського Поліс­ся, побл. кордону з Білорус­сю, за 180 км від обл. центру, за 32 км від райцентру, за 54 км від залізнич. ст. Заболо­т­тя та за 10 км від автомагістралі Ковель–Ратне–­Брест. Площа 4,1 км². Насел. за остан. пере­писом (2001) складало 1213, станом на 2010 — 1189 осіб. Вперше згадуються в писем. джерелах 1500 як поселен­­ня Ратнів. староства Великого князівства Литовського. На поч. 16 ст. тут було 25 дворів. Після Люблін. унії 1569 село ві­ді­йшло до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го по­­ділу Польщі 1795 — село Гірниц. волості Ковел. пов. Волин. губ. Рос. імперії. К. і його мешканці тоді пере­бували у власності каз­­ни. На поч. 1860-х рр. нарахову­­валося 116 дворів. У остан. чв. 19 ст. побл. села від­крито тартак, на якому працювали й селяни з Білорусі. 1898 проживало 2654 особи. На поч. 20 ст. кількість жит. значно зменшила­­ся унаслідок труд. еміграцій, епі­­демій, а пізніше — воєн. дій 1918–20. У 1920–39 — знову в складі Польщі (під­порядковувалося Гір­­ниц. гміні Ковел. пов.), від 1939 — УРСР. Від 28 червня 1941 до 18 чер­­вня 1944 — під нім.-фа­­шист. окупацією. Від літа та осе­­ні 1941 у селі пере­ховувалося майже 150 рад. військовиків. Згодом тут сформувався парти­­зан. загін, який протягом травня–червня 1942 провів понад 20 операцій. У помсту за його діяльність нім. командува­н­ня ви­­рішило провести карал. операцію проти мирного населе­н­ня. Спочатку 26 серпня 1942 у цент­­рі села були роз­стріляні 2 родини партизан і 2 юнаки з Чернігівщини, які втекли з нацист. концтабору. Операцію, яка отри­­мала назву «Трикутник» (пере­д­­бачала повне знище­н­ня К. і білорус. сіл Борисів, Борки та За­­боло­т­тя), проведено 23 вересня 1942. Цього дня нім. вояки зігнали в центр усіх мешканців і роз­стріляли. За офіц. рад. статистикою, вбито 2875 осіб, зо­крема 1620 дітей. Спаливши 715 дворів, нацисти на місці К. залишили суціл. згарище. Разом з К. вони знищили сусідні хутори Запоківне, Ягідкове, Тепенець, Косиці, Сніжки, Дорошів, Тарасо­­ве, Соснівка, Хомут та ін. 5 трав­­ня 1980 від­крито Кортеліський історичний музей (засн. 1974) і меморіал. комплекс жертвам фа­шизму. Щороку в День Пере­моги і 23 ве­­ресня — в день памʼяті жертв трагедії — від­буваються мітинги. Селу та жит., яких зака­тували нацисти, присвячено низ­ку проз. і поет. творів (серед них — повість В. Яворівського «Вічні Кортеліси», 2-е вид., К., 1988), худож. полотен і документал. філь­мів. Духов. памʼятником для від­роджених К. стало від­кри­т­тя 1993 новозбуд. церкви Успі­н­ня Божої Матері (діє реліг. громада УПЦ МП). Побл. села також до серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Зокрема навесні 1943 наподалік К. на шляху Ковель–Рівне від­ділом загону УПА «Помста Поліс­ся» під керівництвом сотника Вовчака (О. Шум) був вбитий шеф спец­від­ділів СА нім. армії генерала В. Люце. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка. Обʼєкти природ­­но-заповід. фонду: заказники Кортеліський (пл. 10 га, роз­таш. на тер. Кортеліс. лісництва), Смольний (1401 га, Жиричів. і Кортеліс. лісництва; обидва — лісові, пере­бувають у ві­дан­ні Рат­­нів. лісомислив. господарства), Озеро Любовель (181,5 га, гідрол., у ві­дан­ні Млинів. і Кортеліс. сільс. рад), памʼятка природи Ялин. ліс (15,5 га, Кортеліс. лісництво, зоол., у ві­дан­ні Ратнів. лісомислив. господарства). У К. народився по­­літ. діяч В. Корнелюк (деякий час завідував Кортеліс. музеєм, був головою Кортеліс. сільс. ради та пред­ставником Президента Укра­­їни в Ратнів. р-ні; 1994 його обрали нар. депутатом України; у жовтні 1995 загинув у автоката­строфі). Тут минули дит. і юнац. роки військ. діяча, генерал-лейтенанта В. Дордюка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю