Ласовський Володимир

ЛАСО́ВСЬКИЙ Володимир (03. 07. 1907, с. Со­роки, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 11. 11. 1975, Нью-Йорк, по­хов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – живописець, графік, скульптор, мистецтво­знавець. Чоловік О. Керч, батько Я. Ласовського. Член Асоц. незалеж. укр. митців (1932–36), СХУ (1939), Асоц. діячів укр. культури у Нью-Йорку (1959). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1928–33), АМ у Парижі (1933; майстерня Ф. Леже). Товаришував із Б.-І. Антоничем. У Льво­ві взяв участь у створенні групи художників «Руб» та ж. «Кар­би»; заснував Театр малих форм; кер. кабінету декор.-приклад. мистецтва Інституту нар. творчості (1939–41, 1943–44); голова Спіл­ки праці укр. образотвор. митців (1941–43). Емігрував 1944 до Австрії, де, перебуваючи у таборах для переміщ. осіб у Куф­штайні та Ґраці, організовував виставки, очолював культурні товариства. Директор міжнар. табор. театру у Куфштайні; викл. табор. мист. школи у Ляндеку. Від 1946 – у Парижі, де організував і очолив Укр. товариство прихильників мистецтва, розписав церкву св. Володимира. Від 1948 – в Арґентині: викл. історії мистецтва Укр. театр. школи; голова Спілки укр. літераторів, митців і науковців; спів­організатор із Ю. Крохмалюком театр. студії. Від 1959 – у США. Із С. Гординським розписав кілька церков. Голова Ради культур. справ Міжнар. конгресу вільних українців та Об’єдн. мит­ців-українців в Америці. Учасник міських худож. виставок від 1932. Персон. – у Буенос-Айресі (1958), Нью-Йорку (1962), Торонто (посмертна, 1980). Не сприй­нявши академізму О. Новаківського, зацікавився авангардом. Створював живописні портрети, пейзажі, натюрморти у реаліст. манері. У творчості Л. відчут. також вплив кубізму, конструктивізму, експресіонізму. Автор скульптур. портретів, книжк. оформлень, декорацій, проектів емблем, церк. інте­р’єрів. Написав вступну статтю до каталогу посмерт. виставки «Іван Іванович Труш. 1869–1941» (Л., 1941), статті з теорії мистецтва, рецензії.

Тв.: живопис – «Гуцулка з Жаб’є», «Ляльки», «Містечко» (усі – 1930), «Автопортрет» (1931), «Музика провулка», «Материнство» (обидва – 1932), «У сутінках провулка» (1933), «Лист» (1934), «Крем’янецький мотив. Волинь» (1935), «Жінка у сріблистому», «Мати А. Ласовська», «Б.-І. Антонич» (усі – 1939), «С. Литвиненко», «Генерал-хорунжий Т. Чупринка», «Син Ж. Ласовський», «Поет В. Гаврилюк», «Л. Куропась» (усі – 1965–70), «Гори Анди», «Існування», «Стремління», «Розмова ляльок», «Останній образ», «Останні листки» (усі – 1970-і рр.).

Літ.: Виставка образів В. Ласов­сько­го: Каталог. Нью-Йорк, 1962; Воло­димир Ласовський: Альбом. Торонто, 1980; Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996; Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ ст. Л., 2013.

Г. Г. Стельмащук

Основні твори

живопис – «Гуцулка з Жаб’є», «Ляльки», «Містечко» (усі – 1930), «Автопортрет» (1931), «Музика провулка», «Материнство» (обидва – 1932), «У сутінках провулка» (1933), «Лист» (1934), «Крем’янецький мотив. Волинь» (1935), «Жінка у сріблистому», «Мати А. Ласовська», «Б.-І. Антонич» (усі – 1939), «С. Литвиненко», «Генерал-хорунжий Т. Чупринка», «Син Ж. Ласовський», «Поет В. Гаврилюк», «Л. Куропась» (усі – 1965–70), «Гори Анди», «Існування», «Стремління», «Розмова ляльок», «Останній образ», «Останні листки» (усі – 1970-і рр.).

Рекомендована література

1. Виставка образів В. Ласов­сько­го: Каталог. Нью-Йорк, 1962;Google Scholar
2. Воло­димир Ласовський: Альбом. Торонто, 1980;Google Scholar
3. Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996;Google Scholar
4. Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ ст. Л., 2013.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF