ЛЕ́БЕДЄВ Володимир Костянтинович (06. 06. 1922, м. Данков, нині Липец. обл., РФ — 23. 05. 2008, Київ) — фахівець у галузi зварюва­н­ня та електротехніки. Батько О. Лебедєва. Доктор технічних наук (1959), професор (1963), академік НАНУ (1972). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Ленін. (1966), Держ. СРСР (1986), Держ. України в галузі науки і техніки (1976, 2004), ім. Є. Патона НАНУ (2002) премії. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Державні нагороди СРСР. Закiн. Моск. енер­гет. ін­ститут (1945). Від­тоді працював в Iн-ті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): 1950–2003 — завідувач від­ділу електрич. процесів, водночас 1970–94 — за­ступник директора з наук. ро­боти, 1994–2008 — радник при дирекції. Осн. наук. працi при­свяченi теорiї спецтранс­фор­маторiв, систем керува­н­ня контакт., дуговим, електрошлак., високочастот., електрон­но-про­мен. зварюва­н­ням та низці елек­трометалург. процесiв. Брав участь у роз­роблен­ні обладнан­ня та технологій контакт. стик. зварюва­н­ня рейок, трубо­проводів, спецiалiз. виробiв з алюмi­нiєвих i титан. сплавiв, жаромiц. сталей та iн., створен­ні внутрішньотруб. машин для контакт. стик. зварюва­н­ня труб великого діаметра, устаткува­н­ня для багатопозиц. контакт. зварюва­н­ня блоків локомотив. дизелів і теплооб­мін­ників транс­форматорів, силових елементів ракет. Керував роз­робле­н­ням технологій зварюва­н­ня живих мʼяких тканин тварини та людини, створе­н­ням зварювал. мед. устаткува­н­ня і інструментарію для проведе­н­ня хірург. операцій.