Левитська Марія Сергіївна

ЛЕВИ́ТСЬКА Марія Сергіївна (13. 04. 1955, Київ) – художниця театру і кіно. Дочка Ірини та Сергія, онука Ми­хайла Левитських. Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2003). Дійсний член НАМУ (2017). Член-кореспондент НАМУ (2004). Народний художник України (2006). Мист. премія ім. Д. Лідера (2007). Орден княгині Ольги 3-го (2001) і 2-го (2015) ступ. Диплом за кращу роботу Міжнар. виставки «Праз. квадрієнале» (1983). Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1981; майстерня Д. Лідера). Працювала художником-постановником Київ. кіностудії худож. філь­мів ім. О. Довженка (1981–89), де створила костюми до х/ф «По­вернення Баттерфляй» (1982, реж. О. Фіалко), «Поцілунок» (1983, реж. Р. Балаян), «Капітан Фракасс» (художник-постановник і художник по костюмах, 1984, реж. В. Савельєв), «Кармалюк» (1986, реж. Г. Кохан). Відтоді – у Нац. опері України ім. Т. Шевченка (Київ): від 1991 – гол. художник, де оформила опери «Лючія ді Ламмермур» (1987) і «Любовний напій» (2009) Ґ. Доніцетті, «Дон Жуан» В.-А. Мо­цар­та (1989), «Мазепа» (1991) та «Іо­ланта» (2011) П. Чайковського, «Травіата» (1994), «Макбет» (2007), «Бал-маскарад» (2008) і «Дон Карлос» (2012) Дж. Верді, «Мадам Баттерфляй» (1995), «Туран­дот» (2003) і «Манон Леско» (2006) Дж. Пуччіні, «Любов до трьох апельсинів» С. Проко­ф’є­ва (2001), «Паяци» Р. Леонкавал­ло (2002), «Джоконда» А. Пон­кієллі (2004), «Алеко» С. Рахманінова, «Попелюшка» Дж. Россіні (обидві – 2010), «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (2013), «Дафніс і Хлоя» М. Равеля (2014); балети «Попелюшка» С. Прокоф’єва (1989), «Ніч перед Різдвом» (1993) і «Вікінги» (1998) Є. Станковича, «Лебедине озеро» (1995, 2009), «Спляча красуня» (1997) і «Лускунчик» (2004) П. Чайковського, «Коппелія» Л. Деліба (1999), «Жар-птиця» (1998) і «Петрушка» І. Стра­винського, «Шехерезада» М. Рим­ського-Корсакова (обидва – 2001), «Корсар» А. Адана (2002), «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта (2006), «Грек Зорба» М. Теодоракіса (2008); вистави «Кармен» А. Жолдака (1997), «Камінний господар» Лесі Українки (2002), «Мойсей» М. Скорика (2006). Оформила також балети «Спляча красуня» (1991, м. Ґданськ, Польща), «Лускунчик» П. Чайковського (1997) та «Українська Попелюшка» (1998; обидва – м. Едмонтон, Канада), «Лебедине озеро» (2005) і «Спля­ча красуня» П. Чайковського (2012), «Попелюшка» С. Про­коф’єва (2006), оперу «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1993; усі – м. Марібор, Словенія); вистави «Тойбеле та її демони» І. Зінгера та І. Фрідмана (1997, Театр драми, м. Хай­фа, Ізраїль), «Сто п’ята сторінка про кохання» М. Рєзниковича (2010), «Любовне безумство» Ж. Реньяра (2012), «Нахлібник» за І. Тургенєвим (2013; усі – Нац. театр рос. драми ім. Лесі Українки, Київ). Учасниця всеукр., міжнар. мист. виставок від 1983. Персон. – у Києві (2000, 2005). Про творчість Л. знято д/ф «Жит­тя, осяяне красою» (2000), «Ціна великих ілюзій» (2010). Деякі ро­боти зберігаються у МТМК Укра­їни (Київ), Театр. музеї ім. О. Ба­хрушина (Москва).

Літ.: Коваленко Е. Мария Левитская: «У меня очень красивая жизнь» // Всеукр. ведомости. 1997, 31 окт.; Голубєва Т. Чарівниця театру // Музика. 2003. № 3; Тарасенко Л. Попадание в му­зыку // День. 2012, 18 июля.

Л. В. Тарасенко

Рекомендована література

1. Коваленко Е. Мария Левитская: «У меня очень красивая жизнь» // Всеукр. ведомости. 1997, 31 окт.;Google Scholar
2. Голубєва Т. Чарівниця театру // Музика. 2003. № 3;Google Scholar
3. Тарасенко Л. Попадание в му­зыку // День. 2012, 18 июля.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF