Горшкова Ірина Миколаївна
ГОРШКО́ВА Ірина Миколаївна (22. 06. 1955, Київ) — художниця театру і кіно, живописець. Дочка М. Горшкова. Член НСХУ (1999). Закін. Київський художній інститут (1986; викл. Д. Лідер, В. Зарецький, С. Подерв’янський). Оформила вистави (сценографія, костюми): «Граємо Стріндберґа» Ф. Дюрренматт (1991, Київ. драм. театр на Подолі), «Лускунчик» за Е. Гоффманном (1992, Київ. ТЮГ; Микол. укр. театр драми та муз. комедії), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1995), «Король Олень» К. Ґоцці (1994, Івано-Фр. муз.-драм. театр ім. І. Франка; Київ. ТЮГ), «Контракт» С. Мрожека (1993, майстерня «Сузір’я», Київ), «Скупий» Ж.-Б. Мольєра (1994), «Любов до трьох апельсинів» К. Ґоцці (1996), «Сорочинський ярмарок» М. Лисенка (1997), «Мадемуазель Клокло» Ф. Легара (2000, Київ. театр оперети), «Міліонерша» Б. Шоу (2001), «Едіт Піаф» Ж. Кокто, С. Берто (2003, театр «Браво», Київ), «Даремні зусилля кохання» (2002, Микол. укр. драм. театр драми та муз. комедії) та «Гамлет» (2002, Київ. Молодий театр) В. Шекспіра, «Синій птах» М. Метерлінка (2000, міжнар. благодій. фонд «Голландія–Україна»). Авторка концепцій, дизайну «Київські пекторалі» (1998, Нац. драм. театр ім. І. Франка), концепція, проект, дизайн міжнар. виставки «Світ динозаврів» (2004, Угорщина–Росія–Україна–Данія). Художник по костюмах у кіносеріалах «Під дахами великого міста» (2001), «Право на захист» (2002), «Я тебе люблю» (2004, Москва–Київ, продюсер Р. Балаян), «Пам’ятаю і люблю» (2003, Москва–Київ, продюсер В. Приходько), «Подруга особливого призначення», «Міф про ідеального чоловіка» (2005, Москва–Київ), телефільму «Сьоме небо» (2005, реж. В. Криштофович, «Укрмедіагрупа»). Учасниця всеукр. худож. виставок від 1987. Для творчості Г. притаманні витончена манера виконання, скурпульозність деталей, тонке відчуття часу, істор. епохи.
Фотоілюстрації
Людина 
