Лесьмян Болеслав-Станіслав
ЛЕ́СЬМЯН Болеслав-Станіслав (Leśmian Bolesław Stanisław; 22. 01. 1877, Варшава — 05. 11. 1937, там само) — польський письменник, перекладач. Член Польс. академії літ-ри (1933). Від 1891 жив у Києві, де закін. юрид. факультет Університету св. Володимира (1901). Підтримував зв’язки із київ. укр. твор. інтелігенцією. Восени 1897 звернувся до голови Літ.-артист. товариства М. Старицького з ініціативою відзначити ювілей А. Міцкевича. На урочистому вечорі 1898 після вступ. слова Олени Пчілки Л. читав свої вірші про класика польс. літ-ри. Мандрував Україною, брав участь у таєм. патріот. гуртках польс. студентів. За декламування вільнодум. віршів ув’язн. на кілька тижнів; за участь у студент. протесті 7 грудня 1900 проти реакц. курсу засудж. до року заслання й виключення з Університету, покарання замінили скасуванням пільг. Працював 1901–03 пом. юрид. радника при Упр. Варшав-Віден. залізниці у Варшаві. Жив у Парижі (1903–06, перекладав), Варшаві (1906–10, 1935–37), Італії та Франції (1911–14), Лодзі (1914–18, в. о. літ. кер. «Польс. театру»), Грубешуві (1918–22, працював нотаріусом), Замості (1922–35, утримував власну нотаріал. контору). Писав рос. і польс. мовами. Дебютував 1895 у ж. «Wędrowiec». Друкував цикли віршів російською мовою 1900 у часописі «Киевская газета», 1906–07 — ж. «Весы», «Золотое руно», «Перевал», 1909–13 — рец. на літ. і театр. новинки. Писав естет.-філос. есе. Перебуваючи далеко від України, цікавився київ. культур. життям. Брав участь у підготовці двомов. зб. «Літературний річник українських і польських авторів = Noworocznik literacki autorów polskich i ukraińskic» (Kiew, 1909), у розгорнутій рец. на нього «Prόby twόrczości literackiej na Ukrainie (Z powodu Noworocznika literackiego autorów polskich i ukraińskicz)» // «Kurier Warszawski» (1910, № 65) побажав духов. зближення і взаєморозуміння двох брат. народів. Зазнавши в ранній період творчості впливу модерніст., символіс.-неоромант. течій, Л. став одним із визнач. польс. ліриків 20 ст., співцем духов. світу людини. Автор зб. віршів «Sad rozstajny» (1912), «Łąka» (1920), «Napój cienisty» (1936), «Dziejba leśna» (1938), «Poezje wybrane» (1974), «Poezje zebrane» (1993; 1995; 2000); зб. фантаст. оповідань «Klechdy sezamowe» (1913), «Przygody Sindbada Żeglarza» (1913; укр. перекл. В. Дмитрука — Л., 2007), «Klechdy polskie» (1956), зб. нарисів «Skice literackie» (1959). Переклав зб. «Niesamowite opowieści» (1913) Е. По. Видано зібр. творів «Dzieła wszystkie» (2010–12, t. 1–4). Усі зазначені книги опубл. у Варшаві. Деякі вірші Л. переклали Ю. Бедрик, В. Боровий, Г. Гордасевич, В. Гуцаленко, М. Кіяновська, І. Качуровський В. Коптілов, Д. Павличко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — [Вірші] // Антологія польс. поезії. Т. 2. 1979; [Вірші] // 50 польс. поетів: Антологія польс. поезії. 2001 (обидві — Київ).
Рекомендована література
- J. Trznadel. Twórczość Leśmiana. Warszawa, 1964;
- T. Nyczek. Bolesław Leśmian. Kraków, 1976;
- Булаховська Ю. Л. Спадкоємництво і новаторство сучасної польської поезії. К., 1979;
- Василенко В. М. Поетичний світ Болеслава Лесьмяна. К., 1990;
- Боровий В. «Попри жахи імли розсміятись» // Березіль. 1996. № 5–6;
- J. Zięba. Bolesława Leśmiana światopogląd nowoczesny: o eseistyce poety. Kraków, 2000;
- Dźwięki polskiej lutni / Передзвони польської лютні: Поет. антологія. К., 2001;
- Гордасевич Г. Україніка в світі: Перекл. світ. лірики. Л., 2002;
- Добрушина Т. Володимир Свідзінський і Болеслав Лесьмян: до формально-лінгвістичної типології поезії // СіЧ. 2003. № 5;
- P. Łopuszański. Bolesław Leśmian: marzyciel nad przepaścią. Warszawa, 2006;
- Боровий В. Монолог для Каcсандри: Перекл. зарубіж. поезії. Х., 2006;
- Добрушина Т. Болеслав Лесьмян: Україна «у тексті» // СіЧ. 2006. № 2.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
