ЛИ́ПІВКА — село Макарівського ра­йону Київської області. Липів. сільс. раді під­порядк. с. Лозовик. Знаходиться на р. Почепин, яка на околиці впадає у Здвиж (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 63 км від обл. центру, за 5 км від райцентру та за 17 км від залізнич. ст. Бородянка. Площа 5,32 км2. За пере­писом 2001, насел. складало 1163 особи, станом на 2015 — 1023 особи; пере­важно українці. Побл. села є 7 курганів, а на його тер. зна­йдено камʼяні шліф. молотки, кремʼяні ножі, пилки та стріли доби бронзи. Вперше згадується у писем. джерелах 1506. Здавна тут росло багато лип, з яких місц. жит. виготовляли вулики (донині мешканці села за­ймаються бджільництвом). У різний час село належало литов. феодалам Івашенцевичам, польс. шляхтичам Рос­цішевським, Страшинським, Трипольським та ін. Липівчани вою­вали проти польс. військ під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького. Липів. козаки у складі Макарів. сотні брали участь у битвах під Зборовом (1649; нині місто Терноп. обл.), Берестечком (1651; нині місто Горохів. р-ну Волин. обл.) і побл. г. Батіг (1652; нині с. Четвертинівка Тростянец. р-ну Вінн. обл.). 1768 Л. від­відали козаки гайдамац. полковника І. Бондаренка, центром діяльності якого була сучасна Макарівщина, зокрема й рідне с. Грузьке. На поч. 18 ст. жит. села при­єд­налися до пов­станців під керівництвом С. Палія. Після 2-го поділу Польщі 1793 ві­ді­йшло до Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Київ. пов. Київ. губ. 1825 від­крито церк.-па­рафіял. школу. На поч. 1860-х рр. проживали 1076 осіб православ. віро­сповіда­н­ня, 34 католики та 28 юдеїв. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 350 жит., з них 161 особа загинула. Після аварії на ЧАЕС із зони від­чуже­н­ня в село пере­селилося 270 осіб. Згодом на згадку про «стару малу батьківщину» вони заклали Чорнобил. парк. Нині у Л. — навч.-виховне обʼ­єдн. «заг.-осв. школа-дитсадок», Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. У селі росте віковий дуб діаметром бл. 1,5 м. Діє православна Покров. церква. Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, памʼятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців — вчений-селекціонер О. Коломієць, економіст А. Шевченко; композитор П. Петров-Омельчук; фехтувальник (шабля) В. Лукашенко.