Лиско Роман — Енциклопедія Сучасної України

Лиско Роман

ЛИСКО́ Роман (14. 08. 1914, м. Городок, нині Львів. обл. – 14. 10. 1949, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Син Володимира, брат Олександра Лисків, онук М. Цегельського. Закін. Кам’янка-Струмилів. г-зію (нині Кам’янка-Бузька Львів. обл., 1932), Львів. богослов. академію (1938). Зі встановленням на тер. Зх. України рад. влади учителював. 28 серпня 1941 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. на священика. Відтоді душпастирював у Золочів. р-ні Львів. обл. Незважаючи на тиск із боку рад. влади після 1944, відмовився перейти у православ’я. 1948 повернувся до рідного міста, таємно здійснював богослужіння на Городоччині. 8 вересня 1949 заарешт., загинув в ув’язненні: за одними свідченнями, збожеволів від тортур і помер, за ін. – його живцем замурували у стіні. Реабіліт. 1956. Беатифіков. 27 червня 2001 Папою Іваном-Павлом ІІ. 2012 у Городку встановлено мемор. дошку Л.

С. І. Дмитришин

Статтю оновлено: 2016

Покликання на статтю
С. І. Дмитришин . Лиско Роман // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54980 (дата звернення: 26.07.2021)