Луцишина-Кішко Оксана Петрівна — Енциклопедія Сучасної України

Луцишина-Кішко Оксана Петрівна

ЛУЦИ́ШИНА-КІШКО́ Оксана Петрівна (10. 10. 1974, Ужгород) – письменниця. Чл. НСПУ (2000). Премія Міжнар. кон­курсу молодих літераторів «Гра­нослов» (1996), літ. премії «Благовіст» НСПУ (1998), ім. Б.-І. Антонича «Привітання життя» (2000). Закін. Ужгород. ун-т (1991). Від 2001 мешкає у м. Тампа (шт. Фло­рида, США), викладає в ун-ті в Техасі. Л.-К. – дослідниця творчості Б. Шульца та В. Беньяміна. Авторка зб. вір­шів «Усвідомлена ніч» (К., 1997), «Орфей Великий» (Париж; Л., 2000), «Я слухаю пісню Америки» (Л., 2009) та новел «Не чер­воніючи» (К., 2007); романів «Сонце так рід­ко заходить» (К., 2007) та «Любовне життя» (Л., 2015).

П. М. Ходанич

Статтю оновлено: 2017

Покликання на статтю
П. М. Ходанич . Луцишина-Кішко Оксана Петрівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59431 (дата звернення: 11.05.2021)