Миколая святого костел
МИКОЛА́Я СВЯТО́ГО КОСТЕ́Л. Збудований 1899–1909 у Києві згідно з конкурсним проєктом студента С. Воловського під керівництвом арх. В. Городецького в стилізованих готичних формах, із двома високими стрільчастими баштами. Під час будівництва фундаменту храму вперше в тодішній Європі застосовано бетонні набивні палі, у конструкціях костелу широко використано новий на той час будівельний матеріал — залізобетон. Скульптурні роботи виконано в майстерні Е. Саля. Урочисто освячений 6 грудня 1909 у присутності єпископа-пом. А. Караса та київського, подільського і волинського генерал-губернатора Ф. Трепова, хоча спорудження костелу не було завершено.
1938 закритий радянською владою, парафія офіційно припинила своє існування. Відтоді приміщення храму використовували як склад різні організації. Під час 2-ї світової війни його пошкоджено унаслідок артилерійського обстрілу та пожежі, що виникла після цього. У листопаді 1945 заступник голови РНК УРСР Л. Корнієць звернувся до наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного з проханням передати приміщення костелу під Державний архів, на його вежах встановлено радіоантени. 1954–57 проведено ремонтно-реставраційні роботи фасадів костелу, який ще до їхнього завершення 1956 внесено до списку пам’яток архітектури. 1963 храм вилучено із цього списку, однак через деякий час поновлено. В 1970-х рр., зважаючи на нарікання громадськості, антени, встановлені на вежах, знято. У ході реставрації, проведеної під керівництвом арх. О. Граужиса, відтворено візерунчастий черепичний дах та покрито керамічною плиткою фасади (заплановано ще В. Городецьким, однак не реалізовано через брак коштів). Особливу увагу приділено естетичному оформленню залу та створенню комфортних умов у ньому: в країнах Балтії виготовлено кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці — м’які стилізовані меблі, у м. Ківерці (Волин. обл.) — високоякісний паркет. Спеціально для концертного залу майстрами фірми «Rieger–Kloss» (м. Крнов, Чехословаччина, нині Чехія) сконструйовано великий концертний орган (з наближенням його зовнішнього вигляду до архітектурного стилю костелу). Водночас у ході реставраційних робіт керамічну підлогу замінено на паркетну, обладнано гардероби, на місці вівтаря встановлено орган, глядацького крісла зроблено без пюпітрів для молитовників.
1981 у костелі відкрито Республіканський будинок органної та камерної музики (нині Будинок органної та камерної музики України Національний), художній керівник і директор якого став А. Котляревський. 29 вересня 1991 перед храмом відправлено першу Службу Божу, 29 жовтня того ж року офіційно зареєстровано статут громади римо-католицьких вірян. Від січня 1992 богослужіння в костелі почали проводити за домовленістю з дирекцією Національного будинку органної та камерної музики України. 25 червня 2001 його відвідав Папа Римський Іван-Павло II.
У кінці 2024 року внаслідок російської ракетної атаки будівлю костелу було пошкоджено.
Рекомендована література
- Крижановська О. О. Тернистий шлях до відновлення святині (з історії київського костелу св. Миколая) // Історія України. 2000. № 11;
- Галайба В. Храми Св. Миколая в Києві. К., 2002.