Михайлівка

МИХА́ЙЛІВКА  — село Апостолівського району Дніпропетровської області. 2015 Михайлів. сільс. раду (підпорядк. села Катеринівка, Михайло-Заводське та Широчани) приєднано до Апостолів. міської об’єд- наної територіал. громади. М. знаходиться на р. Кам’янка (притока Базавлука, бас. Дніпра), за 121 км від обл. центру, 17 км від райцентру та 10 км від залізнич. ст. Жовтокам’янка. Площа 7,59 км². За переписом насел. 2001, у М. проживали 1513 осіб; станом на 2015 — 1332 особи; переважно українці. Досліджені поховання доби бронзи (кургани Дзигина, Довга, Півнева) та кочівників 11–14 ст. У цій місцевості відбувалися бої між козац. і татар. загонами. Тут збереглися козац. могили. Село засн. на поч. 19 ст. Згодом М. стала волос. центром Херсон. пов. Херсон. губ. 1886 було 148 дворів, мешкали 879 осіб, функціонували Трьохсвятител. церква (зруйнована за наказом комуніст. влади) та земська станція. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. діяли церк.-парафіял. і земська школи. Навколишні землі належали поміщикам Синельникам і графам Воронцовим-Дашковим. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Михайлівці чинили опір встановленню більшовизму. 1919–25 — у складі Катеринослав. губ.; 1919–23 — Криворіз. пов.; 1923–30 — Криворіз. округи; від 1932 — Дніпроп. обл. 1923–25 — райцентр. 1923 норвез. поляр. дослідник Ф. Нансен створив у СРСР 2 показ. дослідні с.-г. станції — у М. і на Поволжі (с. Росташі, нині Саратов. обл., РФ). У кожну з них вклав майже по 10 тис. фунтів стерлінгів з Нобелів. премії миру, що отримав 1922 за репатріацію військовополонених. Восени 1923 та навесні 1924 михайлів. поля вже обробляли десятками тракторів «Фордзон». Сюди привезли сучасні диск. борони, сівалки, молотарки тощо. Робітникам видавали спец. одяг, їм платили заробітну плату. Функціонувала школа механізаторів. Також були створ. кінний (зокрема вирощував скак. рисаків) і молокоперероб. заводи. 1927 після втрати чинності договору Ф. Нансен передав Михайлів. показ. дослідну с.-г. станцію уряду УСРР. Відтоді — показ. насіннєвий радгосп ім. Ф. Нансена (1953–66 — «Прогрес»), що 1966 реорганізували на Михайлів. птахофабрику. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. На поч. лютого 1944 під час визволення села загинули понад 200 рад. воїнів. На брат. могилі споруджено мемор. комплекс. Нині працюють понад 10 с.-г. підприємств, зокрема й ім. Ф. Нансена, що вирощує зерн., тех., овочеві, баштанні та ін. культури, ягоди, смородину, займається садівництвом. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Діють реліг. громади УПЦ КП (церква св. Михаїла) і християн віри євангельської; у Михайло-Заводському (церква Різдва Богородиці) та Широчанах (церква ікони Божої Матері «Живоносне джерело») — УПЦ МП. Серед видат. уродженців — журналіст Ю. Семенко та Герой Радянського Союзу Є. Биковський.

Завантажити статтю