КИРНАСІ́ВКА — селище міського типу Тульчинського ра­йону Він­ницької області. Селищ. раді під­порядк. с-ще Маркове. Знаходиться на р. Тиманівка (колишня назва — Козериха), за 12 км від райцентру та за 95 км від обл. центру. Площа 6,45 км2. Насел. 5528 осіб (2001, складає 93,5 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. За однією з версій, назва с-ща походить від імені першого поселенця Кирнасова, за ін. — повʼязана з дикими свиньми-кирносами, які водилися у давнину в навколиш. лісах. В актах поч. 17 ст. згадується, що К. свого часу була містечком і мала ін. назву — Краснопі­л­ля. Мешканці К. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 залишилася під владою Польщі. 1672–99 — під контролем Осман. імперії. Після 2-го поділу Польщі 1793 ві­ді­йшла до Рос. імперії. У 18–19 ст. К. належала родині Сабанських. 1791 тут було 285 дворів, у яких мешкало 1360 осіб; на­прикінці 19 ст. насел. складало 3934 особи. З К. повʼязані життя та діяльність декабриста П. Пестеля. У селі 1821–22 збиралися члени Пд. товариства. 1863 від­крито церк.-парафіял. школу. 1897–98 збудовано цукр. завод (працював до кін. 1990-х рр.), 1900 прокладено залізницю. На поч. 20 ст. село було під­порядк. Клебан. волості Брацлав. пов. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 896 осіб). Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 298 кирнасівчан. 1965 у К. засн. завод залізобетон. виробів (1989 на ньому виготовлено 75 тис. м3 збір. залізобетону, 30 тис. м3 бетону; у 1990-х рр. закрито). Від 1971 — смт. 1970 у К. мешкало бл. 6,1 тис., 1979 — 6 тис. осіб. Нині у смт працює птахокомбінат. У К. — 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; 2 Будинки культури, б-ка, муз. школа; лікарня; від­діл. ощад. банку. Памʼятка архітектури — деревʼяна церква Успі­н­ня (1868–70). Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятник Т. Шевченку, погру­д­дя П. Пестеля, мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців — лікар-хірург, ортопед-травматолог В. Фіщенко та лікар-хірург С. Хіміч; Герой Радянського Союзу Г. Гнатенко.