Миколаївка — Енциклопедія Сучасної України

Миколаївка

МИКОЛА́ЇВКА – місто Слов'янського району Донецької області. До 2016 М. була підпорядк. Слов'ян. міськ­раді. У тому ж році з Микол. міськ­ради, Рай-Олександрів. (села Рай-Олександрівка, Пискунівка, Стародубівка) та Малинів. (Малинівка, Васютинське, Никонорівка, Оріхуватка, Першомар'ївка, Тихонівка, Юрківка) сільс. рад утвор. Микол. міську об'єднану територ. громаду. М. знаходиться на правому березі р. Сіверський Донець, за 121 км від Донецька та за 20 км від райцентру. За кілька км від міста – Слов'янська теплова електростанція та залізнична ст. Електрична. Пл. 6,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 16 620 осіб (складає 102,7 % до 1989): українців – 47,34 %, росіян – 51,45 %, білорусів – 0,18 %, вірмен – 0,09 %, молдован – 0,04 %, греків, поляків і болгар – 0,01 %; станом на 1 січня 2017 – 15 109 осіб. Засн. у 1-й пол. 18 ст. За нар. переказами, першими поселенцями були брати Грунські. Існує легенда, що тут у Сіверський Донець впадала бурхлива р. Червоний Бик, що розмивала навколишні яри та горби з червоної глини. Тому поселення спочатку також назвали Червоний Бик. Пізніше отримало сучасну назву на честь шанованої тут ікони св. Миколая, що зберігалася в однойм. каплиці. Здавна з микол. глини виготовляли різноманітні гончарні вироби. Нею користувалися й гончарі, що мешкали у сусід. селах. Деякий час М. була слободою та належала обозному Ізюм. полку Д. Бистрицькому. У 19 – на поч. 20 ст. – у складі Ізюм. пов. Харків. губ. 1885 було 250 дворів, проживали 1466 осіб. 1900 між М. і Рай-Олександрівкою підприємець Ессен побудував пор­целян. з-д, де працювало багато миколаївців. 1910 відкрито гончарну школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 – у складі Донец. губ.; 1923–30 – Артемів. (1923–24 – Бахмут.) округи; від 1932 – Донец. (1938–61 – Сталін.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до червня 1942 Сіверським Донцем проходила лінія фронту. Відтоді до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1956 – смт, від 2003 – місто. 1959 мешкали 7014, 1970 – 15 309, 1979 – 16 613 осіб. 1970 у межі М. включено с. Біляївка. Влітку 2014 відбувалися запеклі бої між бійцями ЗС України та бойовиками т. зв. Донец. нар. республіки. У М. – 3 заг.-осв. школи, г-зія, школа-інтернат для дітей-сиріт, школа мист-в; Палац культури Слов'ян. ТЕС, б-ка-центр екол. виховання ім. Героя України О. Лелеченка; центр. рай. лікарня. Діють церкви Миколи Чудотворця, святителя Спиридона, Воздвиження, дім молитви євангел. християн-баптистів. Встановлено пам'ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни та пам'ят. знак учасникам війни в Афганістані. Серед видат. уродженців – літературознавець О. Кравченко.

О. М. Цикунов


Покликання на статтю