КРИВОРІ́ЗЬКИЙ ЗАВО́Д ГІРНИ́ЧОГО ОБЛА́ДНА­Н­НЯ — під­приємство чорної металургії. Засноване 1960 у м. Кривий Ріг Дні­пропетровської області на базі центральних механічних майстерень, які від 1955 здійснювали ремонт гірничо-збагачувального обладна­н­ня та забезпечували під­приємства галузі марганцевим литвом, деталями з механічним обробле­н­ням тощо. 1961 у механо­складальному цеху № 1 уведено в дію перші 13 вер­статів. 1962 виплавлено перший чавун, а загалом протягом цього року випущено продукції на суму 2,3 млн карбованців. 1973 проект­на виробнича потужність під­приємства становила 33 617 т сталевого литва і 4523 т поковок та штамповок. Завод першим в Україні освоїв технологію конічного литва. У структурі — 19 цехів та 23 служби. Найважливішою технологічною ланкою виробництва є металургійний комплекс із за­мкненим циклом — від виплавки (понад 40 марок сталей і сплавів) до отрима­н­ня готових литих деталей, поковок і штамповок. До його складу входять фасон­но-ливарний, термооб­робний, ковальсько-пресовий, модельний і ко­провий цехи. Фасон­но-ливарний цех оснащено сталеплавильними електродуговими та індукційними печами, комплексно-механізованими формувальними лініями. Термооб­робний цех обладнано печами із подами площею 22–48 м2, що до­зволяє виконувати всі види термічного обробки від­ливок. Вироби для ливарних цехів проектують фахівці модельного цеху. Устаткува­н­ня ковальсько-пресового цеху до­зволяє виготовляти поковки із зливків масою до 20 т. Три механо­складальні цехи, цех металокон­струкцій та інструментальний цех складають основу механо­складального виробництва. Нині на заводі за­проваджено комплекс технологічних процесів, що роз­починається із під­готовки ши­хтових та формувальних матеріалів і завершується отрима­н­ням готового литва, поковок, штамповок, скла­да­н­ням деталей у вузли, механізми і машини. Діє центральна лабораторія, що аналізує хімічний склад усіх марок сталей та сплавів, неметалевих матеріалів, а також контролює макро- і мікро­структуру, пере­віряє механічні властивості, зокрема скритих дефектів у деталях і зварних швах тощо. Має туристичну базу «Перлина» на Карачунівському водо­сховищі. Кількість працівників — близько 3 тис. осіб (2013). Перший директор — В. Іванаєвський (1960–72), від 2010 — М. Булатецький.