Манишин Євген Петрович — Енциклопедія Сучасної України

Манишин Євген Петрович

МАНИ́ШИН Євген Петрович (31. 03. 1946, Львів – 02. 11. 2006, там само) – живописець. Засл. художник України (2002). Чл. НСХУ (1989). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1972; викл. Д. Крвавич, Е. Мисько, В. Овсійчук). Працював 1969–85 на Львів. худож.-вироб. комбінаті; на твор. роботі. Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1970. Персон. – у Львові (1990, 1996, 1999, 2000, 2006, посмертна – 2010), Празі, Одесі (обидві – 1998), Києві (1999, 2006), Каневі (Черкас. обл., 2001). Автор пейзажів, натюрмортів, темат. картин у своєрід. реаліст. стилі, у яких через багату тональність палітри, способи накладання барв, проникливе вираження настроїв випливає віртуозність стилістики митця. Значну частину робіт присвятив шевченкіані. У краєвидах, створених під впливом поїздок шевченків. місцями, по-своєму відчув атмосферу місць, сакралізов. нар. уявою. Деякі полотна зберігаються у Нац. музеї у Львові, МЕХП (Львів), Кімнаті-музеї Т. Шевченка у Львів. Палаці мист-в.

Тв.: «Шляхами Тараса» (1989), «Згасання», «Кінець літа», «Знайома», «У Карпатах» (усі – 1993), «Ромашки» (1994), «Мій рідний край», «Карпатський мотив», «Натюрморт з яблуками» (усі – 1995), «Симфонія літа», «Подих осені», «Жінка» (усі – 1996), «Передчуття», «Ота хатина край села», «Берег Дніпра», «Суботів» (усі – 1997), «Шевченківськими стежками», «Стоїть в селі Суботові», «Пресвятая Богородице, спаси нас», «Дорога в село», «Козацька церква», «Літній ранок» (усі – 1998), «Спалах», «Околиці Канева», «На березі Дніпра», «Батурин» (усі – 1999), «За волю», «До світла», «Тече вода в синє море» (усі – 2000), «Літній сад у Петербурзі», «Тяжко мені витать над Невою» (обидва – 2001), триптих «Та не дав мені Бог ані щастя, ні долі…», «Наша святиня», «Шевченківський край» (усі – 2002), «І сон мені приснився», «Форт Шевченка», «Наша любов і святиня», «Казахська святиня», «Кирилівська каплиця на території Астраханського кремля», «Манґишлацький сад» (усі – 2003); серія «Квіти» (1996); цикл «Краєвиди Шацька» (1997).

Літ.: Євген Манишин. Живопис: Каталог. Л., 1999; Євген Манишин: Альбом. К.; Л., 2002; Євген Манишин. Живопис: Альбом. К., 2006; Кульова В. Шевченкіана Манишина // Хрещатик. 2006, 1 верес.

Г. Г. Стельмащук

Статтю оновлено: 2018

Покликання на статтю
Г. Г. Стельмащук . Манишин Євген Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65677 (дата звернення: 21.06.2021)