Матвєєв Євген Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Матвєєв Євген Володимирович

МАТВЄ́ЄВ Євген Володимирович (15. 01. 1950, с. Харпай Моск. обл.) – живописець, графік. Нар. художник України (2016). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1983). Срібна медаль АМ СРСР (1985). Чл. НСХУ (1978). Закін. Київ. вечір. ф-т Укр. полігр. ін-ту у Львові (1972; викл. Б. Валу­єнко, М. Іванов, О. Крилова). Від 1966 співпрацював із київ. вид-вами; від 1972 – у Держкомвидаві УРСР (Київ): 1976–86 – ст. худож. ред. експерим. худож. редакції, від 1983 – її голова. Співзасн. Київ. спілки художників книги (2000). Учасник міських, всеукр., міжнар. мист. виставок від 1972. Персон. – у Москві (1995), Києві (1999, 2002–04, 2008–09, 2011), Одесі (2003), Берліні (2005), Кемніці (2007, Німеччина). Працює практично у всіх традиц. і новіт. напрямах і галузях сучас. мист-ва – від реалізму до абстракціонізму. Займається станк. живописом, книжк. графікою, відео-артом, цифр. мист-вом, інсталяцією, стрит-артом, скульптурою, а також фотографією. Створює портрети, пейзажі, темат. картини у реаліст. стилі. Оформив кн. «Капітал» і «Громадянська вій­на у Франції» К. Маркса, «І все-таки вона крутиться!..: Заключна промова на судовому процесі» Г. Димитрова (усі – Київ, 1982). Упровадив нові принципи оформлення та полігр. виконання видань. 2014 разом із М. Бабаком створили арт-дует для роботи на межі постмодерніст. течій сучас. мист-ва. Деякі роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Музеї книги та друкарства України, Музеї сучас. мист-ва (усі – Київ), Запоріз., Харків., Черніг. ХМ. Підготував зб. поет. інсталяцій «Індульгенція».

Тв.: декор. панно – для Нац. музею Т. Шевченка (Київ, 1991), Житомир. музею космонавтики (1992); живопис – «Н. Мандела», «Чорнобиль. Земля предків» (обидва – 1993), «Даная», «Шлях на Голгофу» (обидва – 1994), «Королева Єлизавета ІІ» (2001), «Інформосома 3» (2002), «Політтехнолог» (2003), «Life-is-life» (2012); проекти – «Уздовж стіни», «Металеві серця» (обидва – 2009), «Капсула часу», «Комунікація ХХІ» (обидва – 2011), «Осамаманія. Тероризм назавжди» (2012); цикли – «Жертвопринесення», «Трансгресія подвійного відображення (Сімейний альбом)», «Послання з Раю» (усі – 2014–16, спів­авт.).

Літ.: Роготченко О. Інтерв'ю з Євгеном Матвєєвим // ОМ. 2014. № 3.

О. О. Роготченко


Покликання на статтю