Мовчан-Карпусь Надія Михайлівна — Енциклопедія Сучасної України

Мовчан-Карпусь Надія Михайлівна

МОВЧА́Н-КАРПУ́СЬ Надія Михайлівна (12. 06. 1944, с. Журавка Андрієво-Іванів., нині Микол. р-ну Одес. обл.) – письменниця. Чл. НСПУ (1998). Премiя iм. С. Олiйника (2009). Закін. Ізмаїл. пед. ін-т (Одес. обл., 1965). Учителювала; 1975–97 здійснювала пед. діяльність на різних посадах в Одесі. Пише переважно для дітей – вірші, гуморески, казки, легенди та оповідання. У них поетеса коректно дотримується законів адрес. спрямованості творів, утримується на рівні вимог вікової психології та педагогіки, образ. системи та словник. запасу, яких вимагають дит. твори. Мініатюр. творами М.-К. легко торкається укр. міфології, переносячи читача у дивовиж. світ наших далеких пращурів, у їхню духовність і єдність із природою. Поетеса роздумує над конкретністю та незглибимістю життя, уміло використовуючи тверді форми віршів – танка, хокку, рубаїв, кита, катренів. У твор. доробку – поет. зб. «Батькова тополя» (1997), «Над річкою-журавкою» (1998), «Золотокрилі ранки: мініатюри» (2000), «Сонячне коло» (2003), «Мелодія осінньої просині» (2004), «Василинка-Веселинка», лірико-епічна поема «Стаю на прю» (обидві – 2008; усі – Одеса), що відтворює події козац. доби. Друкує свої твори в ж. «Літературна Одеса», «Море», «Гетьман», г. «Думська площа», «Чорноморські новини», «Вечерняя Одесса» та ін. Низку її віршів поклали на музику композитори О. Білаш, М. Колодочка та ін.

А. С. Глущак


Покликання на статтю