Модзалевський Вадим Львович

МОДЗАЛЕ́ВСЬКИЙ Вадим Львович (28. 03(09. 04). 1882, м. Тифліс, нині Тбілісі — 03. 08. 1920, Київ) — історик, генеалог, архівіст. Походив із давнього козац.-старшин. роду з Чернігівщини. Брат Б. Модзалевсь­кого. Закін. 1-й Кадет. корпус (1899) і Микол. інж. училище (1902) у С.-Пе­тербурзі. Від 1902 служив у 14-му сапер. баталь­йоні в Києві. Під впливом старшого брата захопився ви­вче­н­ням історії, археології, архео­графії. Залучений до під­готовки «Рус­ского био­графического словаря» (зокрема 1903 написав біогр. нарис про наказ. геть­мана П. Полуботка), вміщував публікації у «Киевской старине», «Записках НТШ» та ін. Обраний чл. Черніг. (1903) і Полтав. (1904) губерн. вчених архів. комісій, Істор. товариства Нестора-літописця (1905). За звинуваче­н­ням в участі у рев. русі 1 листопада 1906 заарешт., однак через брак доказів незабаром звільнений. Пере­їхав до С.-Пе­тербурга, працював вихователем 1-го Кадет. корпусу. 1911 ви­йшов у від­ставку. Від­тоді — вчений секр. Черніг. губерн. вченої архів. комісії; водночас 1911–12 — директор Музею укр. старожитностей ім. В. Тар­новсь­кого; 1912–18 — секр. Черніг. дворян. депутат. зборів. На основі архів. матеріалів Департаменту герольдії в С.-Пе­тербурзі та особистих приват. архівів упорядкував «Малорос­сийский родословник» (К., 1908, т. 1; 1910, т. 2; 1912, т. 3; 1914, т. 4; т. 5: вип. 1–2, К., 1996–98; вип. 3–5, К.; С.-Пе­тербург, 2004), у якому подав генеалогію понад 200 козац.-старшин. й поміщиц. родів Чернігівщини; разом із В. Лукомським і Г. Нарбутом опублікував «Малорос­сийский гербовник» (С.-Пе­тербург, 1914; К., 1993). У 1917 як голова Черніг. комітету з охорони памʼяток мистецтва та старовини зробив знач. внесок у збереже­н­ня архівів Черніг. губерн. жандарм. упр., музеїв, б-к, приват. зі­брань. 1918 пере­їхав до Києва. Був головою Архівно-бібліотеч. від­ділу Гол. упр. мистецтв і нац. культури; секр. Комісії для роз­роб­ле­н­ня законо­пректів про заснува­н­ня УАН; чл. Комісії для роз­гляду пита­н­ня про герб та печатку Української Держави; чл.-засн. УНТ; від 1919 — голова Гол. архів. упр. і Всеукр. гол. архіву (роз­робив проект реформува­н­ня архівів); кер. Комісії для скла­да­н­ня біогр. словника укр. діячів УАН. Автор моно­графій «Украинское ис­скуство» (1917), «Основні риси українського мистецтва» (1918; обидві — Чернігів), «Гути на Чернігівщині» (К., 1926). Помер від хвороби. Особистий архів М. зберігається в Ін­ституті рукопису НБУВ.

Завантажити статтю