Моця Олександр Петрович
МО́ЦЯ Олександр Петрович (30. 05. 1950, с. Літки Броварського р-ну Київської обл. — 18. 11. 2025, Київ) — археолог, історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Премії ім. М. Костомарова (1997) та ім. М. Грушевського (2008) НАНУ. Закінчив Київський університет (1972). Працював у Археологічному музеї АН УРСР (1975–76); від 1979 — в Інституті археології НАНУ (обидва — Київ): від 1986 — завідувач сектору давньоруської та середньовічної археології, від 1996 — завідувач однойменного відділу; водночас був викладачем у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Київському славістичному університеті та ін.
Наукові дослідження: давньоруські поховальні памʼятки південноруських земель, середньовічні торговельні шляхи, давньоруські сільські поселення, матеріальна культура давньоруських міст, памʼятки доби пізнього середньовіччя та козацтва, застосування терміна «Руська земля — Русь» у середньовічні часи й нині, історія України у цивілізаційному контексті, проблематика становлення української нації. Брав участь у роботі Поліської (1975–79), Новгород-Сіверської (1980–84), очолював Дніпровську давньоруську (1985–98), Батуринську (1995–97, 2003–06), Шестовицьку (1998–2009), Виползівську (2009–16) археологічні експедиції.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Погребальные памятники южнорусских земель IX–XIII вв. 1990; Населення південноруських земель ІХ–ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). 1993; Булгар–Киев. Пути — связи — судьбы. 1997 (співавт.); Цивілізаційна історія України. 2005 (співавт.); Південна «Руська земля». 2007; «Русь», «Мала Русь», «Україна» в післямонгольські та козацькі часи. 2009; Давньоруський Чернігів. 2011 (співавт.); Українці: народ і його земля (етапи становлення). 2011; Землероби та кочівники на Великому Кордоні Східної Європи за часів Київської Русі. 2015 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
