Міщук Микола Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Міщук Микола Павлович

МІЩУ́К Микола Павлович (17. 09. 1942, с. Нехворощ Андрушів. р-ну Житомир. обл. – 24. 08. 2020, м. Бровами Київ. обл.) – скульптор. Чл. НСХУ (1976). Закін. Київ. худож. ін-т (1970; викл. М. Лисенко, І. Макогон, І. Шаповал). На твор. роботі. Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1971. Скульптор широкого пластич. діапазону, майстер психол. портрета, реаліст. багатофігур. композицій та формал. узагальнених вирішень. Створював воск. фігури в автор. техніці. Використовував бетон, бронзу, граніт, мармур. Окремі роботи зберігаються у Черніг. ХМ, НМЛ України (Київ), Яготин. істор. музеї (Київ. обл.).

Тв.: обеліск із барельєфом на честь воїнів 2-ї світ. вій­ни (смт Баришівка Київ. обл.), обеліск воїнам, загиблим під час 2-ї світ. вій­ни (м. Щорс, нині Сновськ Черніг. обл.), декор. статуя на Рівнен. АЕС (усі – 1980-і рр.); барельєфи – композитору А. Філіпенку (1980-і рр.), викл. і студентам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни (гол. корпус Київ. ун-ту, 1980), поету Д. Луценку (1990), музично-громад. діячу А. Євдокименку (2003; усі – Київ); воск. фігури – Остапа Бендера, В. Висоцького, М. Владі, Л. Кравчука (усі – 1990-і рр.); пам’ятники – М. Грушевському (с. Лісники Києво-Святошин. р-ну Київ. обл., 2008), М. Муравйову-Кар­ському, воїнам-афганцям, погруддя св. Луки (усі – м. Саки, АР Крим, 2009).

Літ.: Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.

Т. Г. Ніколаєнко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. Г. Ніколаєнко . Міщук Микола Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69520 (дата звернення: 27.09.2021)