МРА́ЗЕК Людовик (Mrazec Ludovic; 17. 07. 1867, м. Кра­йова, Румунія — 09. 06. 1944, Бухарест) — румунський геолог, фахівець у галузі нафтовидобува­н­ня. Акад. Румун. АН (1905; у 1932–35 — її президент). Закін. Університет медицини та фармації у Бухаресті (1889). Однак вирішив за­йматися геол. дослідж., тому по­їхав до Женеви, де продовжив студії. Від­тоді по­єд­нував мінералогію з фіз.-хім., тектон. і петрогр. науками. 1892 здобув докторат. 1894–1937 — проф., завідувач кафедри мінералогії Бухарест. університету; 1906–28 — директор-засн. Румун. геол. ін­ституту. Від 1907 — президент Між­нар. нафт. кон­гресу. 1927 обі­ймав посаду міністра торгівлі та промисловості Румунії. 1930 обраний першим президентом Геол. товариства Румунії. Осн. дослідж. присвячені мінералогії, петро­графії та тектоніці Карпат, геології нафтонос. р-нів Румунії, генезису нафти. Ви­вчав також геологію Альп і Уралу. Увів термін «діапіризм». Був першим румун. геологом, який під­тримував ідею щодо орган. походже­н­ня нафти та під­креслював роль процесів бітумізації в природі. Пояснив роз­поділ вуглеводневих скупчень у субкарпат. неоген. зоні, що мало особливий вплив на роз­відку й екс­плуатацію нафт. і газових родовищ. Під його керівництвом укладено першу геол. карту Румунії.